Вправи з лексики
100 завдань з лексики
Методичний посібник
Зміст
|
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
4 |
|
Розділ І. Робота над синонімами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
6 |
|
Розділ ІІ. Вивчення антонімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
19 |
|
Розділ ІІІ. Робота над переносним значенням слів . . . |
26 |
|
Розділ ІV. Робота з багатозначними словами . . . . . . . . . |
31 |
|
Розділ V. Елементи фразеології у навчанні рідної мови . . |
40 |
|
Розділ VІ. Порівняння як засіб увиразнення мовлення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
44 |
|
Розділ VІІ. Словниково-логічні вправи . . . . . . . . . . . . . . . |
50 |
|
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
58 |
Вступ
Проблема реалізації визначеної в Державному стандарті загальної початкової освіти (2011) мовленнєвої лінії вивчення мови на одне з чільних місць висуває роботу над словом з огляду на ту важливу роль, яку відіграє лексика в комунікативно спрямованому оволодінні мовою.
Робота над вивченням лексичного матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення його розширює знання учнів про мову, ознайомлює з одиницею мови – словом, є головним джерелом збагачення словника учнів. Вивчення лексики розвиває увагу учнів до значення й уживання слів у власному мовленні, виховує потребу в доборі необхідного слова для точного висловлювання думки, розвиває чуття мови. Через інтерес до лексики виховується інтерес до мови в цілому.
Завдання кожного вчителя, як зазначав видатний педагог і методист К. Д. Ушинський, – "виправляти і поповнювати словниковий запас дитини відповідно до вимог її рідної мови, і при тому вводити ці поправки й доповнення не тільки у знання дитини, а й у число її звичок".
Саме в початкових класах потрібно, на думку В.О. Сухомлинського, ввести дітей у сад, назва якому – рідне слово, домогтися, щоб кожна дитина пережила відчуття здивування, відкриваючи красу рідного слова.
Важливою умовою мовленнєвого розвитку молодших школярів є робота над збагаченням й увиразненням їхнього словника, формування вмінь правильно, точно й образно використовувати лексику рідної мови під час продукування власних висловлювань. Саме тому змістом початкового навчання мови, як зазначається в Державному стандарті, є "слово, його лексичне значення, багатозначні слова, найуживаніші синоніми, антоніми, омоніми". Учні повинні "вміти пояснювати пряме значення вживаних у мовленні слів і переносне (у найпростіших випадках), розпізнавати в текстах синоніми, антоніми та найуживаніші омоніми".
Щоб успішно розв'язати ці завдання, учитель повинен сам добре знати словникову систему мови і ті процеси, які в ній відбуваються. Лінгводидактичною основою організації роботи над формуванням уявлення про слово, словниковий запас молодших школярів є лексикологія (розділ науки про мову, який вивчає її словникову систему).
У початкових класах лексикологія як самостійний розділ науки про мову не вивчається. Учні засвоюють лише деякі відомості про лексику, зокрема практично ознайомлюються з прямим і переносним значенням слів, багатозначністю, омонімією, синонімією й антонімією в розділі "Слово".
Знання, яких набувають учні, мають стати основою для подальшого вдосконалення засобів вираження думок в усному й писемному мовленні.
Розділ І.
Робота над синонімами
Лексичне багатство мови значною мірою забезпечується її синонімікою. Чим більше в словнику людини синонімів, які позначають різні предмети, дії, ознаки, тим багатші виражальні можливості як мови, так і мовлення.
Синоніми – однакові або близькі за значенням слова, але різні за звучанням. Вони можуть означати ті самі поняття, але з різним найменуванням (бегемот – гіпопотам, плаття – сукня, айстри – царигрядки – зірочки та ін.). Синоніми можуть відрізнятися відтінками лексичного значення (сказати, мовити), емоційно-експресивним забарвленням (мама, матінка, матуся, матусенька), стилістичною належністю (дім, хата, будинок, палац), ступенем уживаності і поєднанням з іншими словами (карі очі, але коричневі черевики).
Робота над синонімами допомагає учням тонше сприймати слово, бачити в ньому, крім основного значення, ще й різні смислові та експресивні відтінки, а отже, бути точнішими у слововживанні.
Слід зазначити, що засвоєння синонімів не завжди легко дається молодшим школярам. Діти, як правило, легко сприймають і засвоюють твердження, що синоніми – це слова, різні за своїм звуковим складом, але близькі за своїм лексичним (смисловим) значенням. Значно важче учні сприймають твердження, що синоніми не завжди тотожні між собою за значенням, розрізняються значеннєвими відтінками. Багато школярів часом не можуть упоратись із завданням вибрати в синонімічному ряду той синонім, який за відтінком свого значення є найвлучнішим для певного контексту.
Школярі часом не вміють практично користуватися у власному мовленні навіть тими синонімами, які їм відомі. Це пов'язано не лише з бідністю словника, а й із невмінням уживати синоніми. Останнє пояснюється тим, що учні найчастіше засвоюють тільки одну властивість поняття про синоніми – подібність у значенні, хоча вчителі у процесі вивчення цієї теми не повинні обходити іншу властивість – відмінність між синонімами, обумовлену додатковими відтінками у їх значеннях.
У процесі роботи над синонімами вчитель має сформувати в дітей уміння:
· розрізняти в мовленні близькі за значенням слова;
· самостійно добирати синоніми;
· замінювати в тексті те чи інше слово відповідним синонімом;
· самостійно вживати в готовому тексті дібране синонімічне слово;
· самостійно вибирати зі свого лексичного запасу найвлучніші і найдоречніші для висловлення власної думки синоніми і використовувати їх у процесі власного мовлення.
У початкових класах учням не повідомляються теоретичні відомості про синоніми, хоча загальне визначення поняття синоніми, закріплене в терміні, дається. Вивчення цієї групи слів здійснюється у практичній роботі. Уміння користуватися синонімами формується в учнів поступово протягом тривалого часу, під час вивчення не тільки відповідних параграфів у підручниках, але й у процесі засвоєння відомостей про лексичне значення слів, що належать до різних частин мови.
У процесі цієї роботи вчитель добирає різні типи вправ:
І. Вправи на виявлення близьких за значенням слів у пропонованих учителем (чи у підручнику) текстах, пояснення значень і відтінків у значеннях цих слів.
До цієї групи вправ належать і вправи:
а) на вибір і групування слів, близьких за значенням;
б) на виявлення стилістичної доцільності використання синонімів у тексті;
в) на розташування синонімів за ступенем зростання чи зменшення вияву ознаки (складання синонімічних рядів).
II. Вправи на добір синонімів, які можуть слугувати заміною поданому, і з'ясування відповідних відтінків значень, виявлення різниці в їхньому вживанні.
Виконуючи з дітьми такі вправи, учитель повинен домагатися, щоб школярі осмислено обирали слово, яке є найвлучнішим, найдоречнішим для конкретного випадку.
До цього типу вправ належать:
а) вправи на самостійний добір синонімів до поданого слова;
б) вправи на заміну синонімів у словосполученнях і реченнях;
в) вправи на вибір одного з поданих синонімів для точного поєднання їх з іншими словами в реченні.
III. Вправи на використання синонімів у власному мовленні.
Такі вправи є головною метою вивчення синонімічних слів. Вони мають на меті формування навичок самостійного добору слів із власного лексичного запасу і використання їх у власному мовленні.
До таких вправ належить:
а) використання синонімів під час доповнення речень чи текстів (у разі утруднень можна подати для довідки синоніми, з яких учні мають вибрати потрібні);
б) самостійне складання текстів із використанням синонімів (за малюнком, опорними словами тощо);
в) редагування речень із метою усунення повторів того самого слова або вживання спільнокореневих слів;
г) стилістичне редагування текстів за допомогою використання синонімів.
Зразки вправ на вживання синонімів у мовленні
1. Прочитайте вірш. Випишіть слова, якими автор називає снігопад. Як називаються такі слова?
Ну й зима – хуртеча та вітрюга,
ні проїхати, ані пройти;
третій тиждень небо в завірюсі
падає на землю степову.
Налітає раз у десять років
отака скажена крутія… Леонід Первомайський
2. Прочитайте речення. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть слово, яке має значення маленька.
За с…лом у нас криничка, негл…бока, нев….личка.
Микола Сингаївський
3. Прочитайте вірш. Із тексту вірша виберіть і запишіть слова-синоніми.
Лелека
Красивий довгоногий птах.
Їсть ящірок, мишей, комах.
Із людьми лелеки давні друзі,
Та й люди люблять чорногузів.
Складіть речення з одним із слів (на вибір).
Лелека, чорногуз.
Люди люблять і шанують лелек.
4. Прочитайте вірш. Дослідіть, як по-іншому називають цього птаха.
Бусол
Глянь, до нас, хоч дальня путь,
Бусол з Африки прибув.
Йде бузько – чалап, чалап:
Спритно ловить дзьобом жаб.
Чорногуз летить на став –
Може, рибний день настав?
Буцень діточкам обід
Носить у гніздо, як слід.
Наш лелека у блакить
В теплий вирій відлетить.
М.Навко
Випишіть із тексту вірша слова-синоніми до слова бусол.
Бусол – … (чорногуз, бузько, буцень, лелека).
5. Прочитайте текст. Зробіть висновок, чи однакове значення мають слова Батьківщи́на і ба́тьківщина?
Батьківщина… Як ви, діти, вимовили це слово? Батьківщи́на чи ба́тьківщина?
Так, ці слова мають різне значення. Батьківщи́на – це рідний край, наша країна. Ми її громадяни. Батьківщина – наша вітчизна, край батьків. Батьківщи́ну називають матір’ю. Справді, як матір, Батьківщину не обирають. Вона рідна і єдина. Найтяжчий гріх – зрадити матір і Батьківщину. Наша Батьківщина – Україна.
А ба́тьківщина – це місце народження кого-небудь, це той рідний дім, подвір’я, вулиця, місто, село, де ми побачили світ. Там жили наші батьки, діди. Тому ба́тьківщину називають ще діди́зною. Ба́тьківщина – це той спадок, який дістався нам від батьків. Ви помітили, що слово Батьківщи́на ми пишемо з великої літери, а ба́тьківщина – з малої?
Обидві ж назви – і Батьківщина, і ба́тьківщина походять від слова батько.
Випишіть із тексту слова-синоніми до слів Батьківщи́на і ба́тьківщина.
Батьківщи́на – … (рідний край, країна, вітчизна, край батьків, Україна).
Ба́тьківщина – …(місце народження, рідний дім, діди́зна, батьківський спадок).
6. Відгадайте загадку-добавлянку.
У всьому світі кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна єдина –
Це наша славна … (Україна).
До слова відгадки доберіть якомога більше синонімів.
Україна – Батьківщина Вітчизна, рідна країна, рідна держава, рідний край.
7. Знайдіть слова, близькі за значенням, з'єднайте їх у пари.
мугикав йде
суперечка шум
дріботить співав
гамір сварка
8. Доберіть синоніми до слова милосердя.
(Милосердя – гуманність, людяність, доброзичливість, доброта, співчуття)
9. До поданих слів доберіть синоніми.
Діброва – … (ліс, перелісок, пуща, хаща, праліс, лісопарк).
Тихо – … (беззвучно, нечутно, безшелесно, потиху).
Шелестіло (листя) – … (шурхотіло, шуміло, шепотіло).
10. Продовжте синонімічний ряд.
Абетка, …(алфавіт, азбука,…).
Іде, …(плентається, шкутильгає, шкандибає,…).
Говорить, …(базікає, розказує, розмовляє,… ).
Думає …(метикує, розмірковує, гадає, …).
11. Складіть сенкан на тему "Україна".
Україна
Велика, багата, рідна, чудова.
Чарує, квітне, розвивається.
Батьківщина, держава, рідний край.
Немає кращої ніде землі.
12. Прочитайте текст. Випишіть синонімічну групу слів.
Якщо записати всі букви (літери) в певній послідовності, про яку домовились люди, вийде алфавіт, або азбука, чи абетка.
Слово "алфавіт" утворилося від назв двох перших літер грецької абетки – альфа і бета. "Азбука" – від назв перших двох букв давньоруського алфавіту – аз і буки.
Здогадайтеся, як утворилася українська назва "абетка"?
13. Прочитайте вірш.
Вітер-пустунець
Вітер, вітерець, вітрище
Завиває, скиглить, свище,
Розкидає скрізь листочки:
По гаях, лісах, садочках.
"Він розбійник", – каже дехто,
Та сказать це дуже легко.
Він же просто пустунець,
Світлий осені гонець.
Сповіщає вітер всім:
"Прийде осінь у наш дім".
Яринка Кобрин
Випишіть спочатку групу спільнокореневих слів, потім групи синонімів.
Вітер, вітерець, вітрище.
Завиває, скиглить, свище.
Вітер, розбійник, пустунець, гонець.
14. Відгадайте загадку.
Сонце вкрилось хмарками.
Хтось невидимий в імлі
Небо срібними нитками
Пришиває до землі. (Дощ)
До слова-відгадки доберіть слова, близькі за значенням.
Дощ, злива, мжичка.
15. До слова веселка доберіть спочатку близькі за значенням слова, а потім порівняння.
Веселка – … (райдуга) .
Веселка, ніби … (барвисте коромисло, диво-брама, дивовижний міст, …)
16. Спишіть речення, замініть виділене слово близьким за значенням.
Швидка (весела, прудка, працьовита) білочка стрибала з дерева на дерево.
17. Відгадайте загадку. Випишіть близькі за значенням слова.
Хто дід?
З’їжджалися дочки в гості до діда.
Ось там Завірюха санчатами їде,
За нею Метелиця слідом мете,
Хурделиця Хугу з собою веде,
А тільки-но вітер у полі завіє,
Як стануть на лижі Хуртеча й Завія,
Нарешті удвох з Заметіллю приїхала
Найменша – улюблена донечка Віхола.
(Дід Мороз)
Завірюха, … (метелиця, хурделиця, хуга, хуртеча, завія, заметіль, віхола).
18. Прочитайте. Випишіть із тексту вірша спочатку спільнокореневі слова, а потім синоніми.
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,
бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна " звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
(О.Підсуха)
Ліс, лісок, лісочок.
Ліс, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс, байрак.
Звідкіля, звідки, звідкіль.
Хурделиця, віхола, завія, завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
19. У вигляді зв'язного висловлювання напишіть міркування про те, чому скоромовку називають спотиканкою та чистомовкою.
20. Прочитайте текст. Доберіть і запишіть до виділеного слова синоніми, а до слова дзвеніло – групу споріднених слів.
Над річкою жовтіли верби, кленове листя горіло зорями по землі. Стояла осінь. На обрії білими баранцями застиг серпанок. Повітря мало не дзвеніло кришталевим дзвоном. За Є.Гуцалом
Горіло – палало, палахкотіло, золотилося, … .
Дзвеніло – дзвін, дзвінок, дзвіночок, задзвеніло, … .
21. До поданого слова доберіть якомога більше слів, близьких за значенням.
Чорногуз – ... ( лелека, буцень, бузько, бусол, …)
22. У вигляді зв'язного висловлювання напишіть міркування про те, чому журавлів веселиками звуть.
23. У вигляді зв'язного висловлювання напишіть міркування про те, чому веселку веселкою називають.
24. Відредагуйте текст, використовуючи синоніми.
Мишко любить ходити до дідуся в гості. Дідусь завжди з радістю зустрічає Мишка. Дідусь пригощає Мишка смачними яблуками, грушками, цілющим медом.
Мишко із задоволенням працює у дідусевому саду. Мишко може і води бджілкам-трудівницям налити, і суху гілочку на яблуньці зрізати.
Радіє дідусь – славний помічник росте!
25. До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням (синоніми).
Сміливий – ... (хоробрий, відважний, безстрашний …) .
Шлях – ... (дорога, путь, шосе, …).
Говорити – ...(мовити, казати, розмовляти, …) .
З одним із слів складіть і запишіть речення.
26. До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням.
Ввічливий – …(привітний, вихований, культурний, толерантний…).
Мудрий – … (розумний, кмітливий, завбачливий, …).
Хитрий – … (лукавий, нещирий…).
З одним словом першої групи складіть і запишіть речення.
27. Прочитайте текст.
Надходив вечір. Сонце готувало собі вогняну постіль. А вітер заснув ще раніше. Жоден листочок не ворушився.
У ліс заповзали сутінки, огортали дерева, кущі, затуляли оченята птахам і звірятам. За Юрієм Старостенком
Випишіть з тексту вислови, які мають таке значення: заходило сонце, було тихо, смеркало.
28. Прочитайте вірш. Спишіть перше речення, вставляючи пропущені букви. Доберіть близьке за значенням слово до виділеного слова.
Пов…ла ж…тами стежка неш…рока
В поле, де тополя мріє од…нока.
А над нею плинуть хмари, ніби думи,
повні весняного трепетного шуму. Василь Симоненко
Поле – лан, нива, степ.
29. Прочитайте вірш. Випишіть з тексту близькі за значенням слова. Спробуйте продовжити цей ряд. До дієслів доберіть синоніми.
Нагомонівся гай з громами,
Скупавсь під зливами, дощами,
Напився теплого проміння,
Розсипав по землі насіння. Лідія Шевело
Злива, дощ, мжичка, …
Нагомонівся – … (наговорився, …).
Скупавсь – …(помився, …).
Напився – … (втамував спрагу, ….).
Розсипав – … (розвіяв, розтрусив, …).
30. Доберіть близькі за значенням слова до слова спритний.
Спритний – … (швидкий, прудкий, жвавий, рухливий, меткий).
31. Відгадайте загадку. Випишіть близькі за значенням слова-ознаки. Спробуйте продовжити цей синонімічний ряд слів.
Я червоний щовесни
І багряний восени.
Ціле ж літо я зелений,
Називають мене… (кленом).
Червоний, багряний, … вогняний, пломенистий, полум'яний, червлений, червіньковий, кумачевий, жаркий.
32. Відгадайте загадку. Випишіть із тексту виділені слова. Як вони називаються? Спробуйте продовжити цей ряд.
Ну хто співця весни не знає?
Закривши очі, він співає.
Та пісня радісна, дзвінка,
Скажи, як звати співака? Шпак
Радісна, дзвінка, … весела, чудова, голосна, милозвучна, втішна, захоплююча.
33. Прочитайте вірш. Випишіть слова, близькі за значенням. З одним із слів складіть речення (на вибір).
Балакуни
Будував Базіка дім –
Сім дверей і вікон сім.
Торохтій допомагав:
Язиком дошки тесав.
Метушився Пустомеля:
- Скоро будуть стіни й стеля.
Говорун клав на словах
з жерсті цинкової дах.
І Патякало не плакав:
- Я усе покрию лаком.
Балакун все щебетав,
нахвалявся, обіцяв
для гостей спекти в печі
пиріжки та калачі
В дім без вікон, без дверей
Лепетун скликав гостей. О. Сенатович
Базіка, торохтій, пустомеля, говорун, патякало, балакун, лепетун.
Мій друг Іван – невгамовний говорун.
34. Згрупуйте близькі за значенням слова. Вилучіть зайве слово.
Багаття, сонце, крик, ватра, галас, вогонь.
Багаття, ватра, вогонь.
Крик, галас.
35. Виберіть із поданих у дужках слів найбільш вдале. Вставте його у вірш замість крапок.
Хто вона?
Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля … (одягла причепурила, прибрала)
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона
Ця бабуся чепурна? Зима
36. Спишіть речення. До виділеного слова доберіть близькі за значенням.
З скелі одкривається чудовий широкий краєвид на море. М. Коцюбинський
Краєвид – … (пейзаж, ландшафт, …).
37. Прочитайте вірш.
Три сороки-білобоки
Смакували свіжі соки,
Два завзяті деркачі
Наминали калачі.
Три лелеки, три лелеки
Куштували чебуреки.
А чотири білі плиски
Варениці їли з миски.
Тільки сойка мала
І не їла й не пила:
Вередлива була. Ф.Петров
До виділеного слова випишіть із тексту близькі за значенням слова. Спробуйте пояснити їх відтінки.
Їли – … (смакували, наминали,куштували).
Смакували – їли з насолодою.
Наминали– їли з апетитом.
Куштували– їли для проби.
38. Відгадайте загадку.
Чорні, криві,
Від роду німі,
А стануть вряд –
Враз заговорять. Букви
До слова-відгадки доберіть близьке за значенням. Складіть і запишіть з ним речення.
Букви – літери.
Український алфавіт налічує 33 літери.
Буква "ща" завжди позначає два звуки.
39. Прочитайте. До виділеного слова доберіть близьке за значенням. Замініть стійке сполучення слів бити чолом синонімом.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло. Д. Павличко
Чоло – лоб.
Бити чолом – кланятися.
40. Відгадайте загадку. До слова відгадки доберіть близьке за значенням. Складіть з ним речення.
У нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом. Іній
Іній – паморозь.
Прив’ялу траву накрила легка паморозь.
Розділ ІІ.
Вивчення антонімів
Антоніми – це слова, що мають протилежне значення.
Вивчення антонімів у початкових класах має передусім практично-мовленнєве спрямування. Учитель повинен показати дітям, що використання в мовленні антонімів робить його виразнішим, допомагає яскравіше змалювати контрастні предмети, події. Крім того, учитель має враховувати, що, виконуючи вправи з антонімами, учні користуються такими логічними операціями, як порівняння (зіставлення і протиставлення), які сприяють розвитку розумових здібностей школярів. Слід також пам'ятати, що не всі слова можуть мати антонімічні пари, а лише ті, у значенні яких наявні часові, якісні або кількісні ознаки: багато – мало, багатий – бідний, учора – сьогодні, піднімати – опускати тощо. Важливо також показати учням, що антонімами можуть бути ті слова, які належать до однієї частини мови, хоча часом антонімічні лексичні сполучення можуть утворювати не окремі пари слів, а й фразеологізми: працювати – байдики бити, пізно – ні світ ні зоря.
З протилежними за значенням словами діти знайомляться ще в дошкільному віці. Значна кількість таких слів вміщена в сучасних букварях (ліворуч – праворуч, високий – низький, рано – пізно та ін.).
У 2-4 класах діти вчаться порівнювати протилежні за значенням слова, розуміти їх, здійснювати спостереження за роллю антонімів в усному і писемному мовленні, використовувати такі лексеми у власному мовленні. Здійснюється ця робота як під час опрацювання розділу "Слово", так і під час вивчення інших тем ("Будова слова", "Частини мови", "Речення" та ін.).
Для того, щоб навчити дітей розрізняти антоніми і правильно користуватися ними у своєму мовленні, потрібні спеціальні вправи, які залежно від висунутої мети можуть проводитися як на окремих парах слів чи словосполученнях, так і в реченнях і текстах. Серед них найдоступнішими й найефективнішими є такі:
· добір антонімів до поданих слів;
· виділення з речення чи тексту антонімів і групування їх парами;
· заміна в тексті виділених слів їхніми антонімічними парами;
· дописування речень словами, що мають протилежний зміст, самостійно дібраними антонімічними парами.
Зразки вправ на вживання антонімів у мовленні
1. Гра "Навпаки"
Свіжий хліб – … (черствий) хліб.
Свіжі квіти – … (зів'ялі) квіти.
Солодке яблуко – … (кисле) яблуко.
Солодкі ліки – … (гіркі) ліки.
Повне відро – … (порожнє) відро.
Повний місяць – … (молодий) місяць.
2. Прочитайте. Випишіть антоніми.
Я іду, і падаю, і знову
Спішу вперед або плетусь назад. (В. Симоненко).
Іду – падаю.
Спішу – плетусь.
Вперед – назад.
3. Прочитайте. Випишіть із тексту антонімічні пари слів.
Є у мене старший брат,
Все у нас із ним не в лад:
Він білявий, я – чорнявий,
Я меткий, а брат мій млявий,
Я високий і тонкий,
Брат товстенький і низький.
Чорнявий – білявий.
Меткий – млявий.
Високий – низький.
Товстенький – тонкий.
4. Спишіть і запам'ятайте заповіді добра. Підкресліть антонімічні пари слів.
Добро творить добро, зло творить зло.
Добро завжди перемагає зло.
5. Гра "Встановіть відповідність". Назвіть антонімічні пари.
|
Добрий доброго научає., … |
… а лихим і в двері не ввійдеш. |
|
Добрий плаче від радості,… |
… а злий від заздрості. |
|
Добрим словом мур проб'єш, … |
… а злий на зле наставляє. |
6. Прочитайте прислів’я. Поясніть, як ви розумієте їх зміст. Випишіть антонімічні пари слів.
Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.
Зробиш добро – не кайся, вдієш лихо – начувайся.
7. Спишіть, підкресліть антоніми. Поясніть, як ви розумієте зміст примовок.
Гірко поробиш – солодко з’їси.
Брехень багато, а правда одна.
Більше діла – менше слів.
8. Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте. Спишіть, підкресліть антоніми.
Наговорив цілу гору, а зробив в макове зерно.
Одним вухом почув, а другим випустив.
Погане слово краще проковтнути, ніж промовити.
Руйнувати легше, ніж будувати, говорити легше, ніж працювати.
9. Відгадайте загадки. Випишіть антонімічні пари слів.
Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіх людей підвів. (Ніч, день)
Живе – лежить, помре – біжить. (Сніг)
Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється. (Ополонка)
Вранці на сажень, опівдні на п’ядь, а ввечері через усе поле. (Тінь)
Взимку гріє, навесні тліє, влітку вмирає, восени оживає. (Сніг)
Що двічі родиться: вперше – гладеньке, а вдруге – пухкеньке. (Птах)
|
Сажень – |
це відстань між витягнутими в обидва боки руками, "сажень" ("сяг") – приблизно 177-186 см. |
|
Коса сажень – |
це відстань 2,5 м, визначається від підошви лівої ноги до кінців пальців витягнутої вгору правої руки. |
|
Мала п'ядь – |
це відстань між розставленими великим і вказівним пальцями (приблизно 19 см). |
|
Велика п'ядь – |
це відстань між розставленими великим пальцем і мізинцем (приблизно 21-23см). |
10. Прочитайте та поясніть зміст прислів'їв. Випишіть антоніми.
Гарно щебече, та погано слухати.
Улітку пісні співає, взимку сльози проливає.
Терпіти важко, та пам’ятати легко.
Не йдеш уперед – ідеш назад.
На рідній землі тепло вдень і вночі.
11. Доповніть прислів’я словами, протилежними за значенням. Запишіть.
Про добро пишуть на піску, а про ... (зло) – на камені.
З добрим дружися, а ... ( лихих) стережися.
12. До виділених слів доберіть протилежні за значенням слова. Поясніть, як ви розумієте зміст примовок. Спишіть.
Хто багато говорить, той … творить.
Удень душно, а … кусаються комарі.
Бур’ян росте швидко, добра трава … .
М’яко стеле, та … спать.
Поранити легко, загоїти … .
Знай більше, говори … .
13. До поданого слова доберіть якомога більше слів, протилежних за значенням.
Ясний (день) – ... (похмурий, хмарний, сірий, дощовий, …)
14. До виділених слів доберіть антоніми та введіть їх у речення.
У великої річки був брат – … струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різні. Струмок вузенький, а річка – …. Струмок швидко мчав з гори, а річка … несла свої води. Та все ж мілководний струмок і … річка були вірними друзями.
15. До поданого слова доберіть якомога більше слів, протилежних за значенням.
Похмурий (день) – ... (ясний, сонячний, безхмарний, …)
16. Запишіть кілька прислів’їв, у яких є слова-антоніми.
17. Доберіть до виділених слів протилежні за значенням слова (антоніми) й запишіть утворені словосполучення.
Чисті руки – ... (брудні руки).
Чисте небо – ... (похмуре небо).
Сухий одяг – ... (мокрий одяг).
Сухий хліб – ... (свіжий хліб).
18. Утворіть словосполучення протилежні за значенням.
Тихе читання – … (голосне) читання.
Тихий голос – … (гучний) голос.
Тихий вітер – … (дужий, сильний) вітер.
Тиха вулиця – … (гомінка) вулиця.
Тихе море – … (бурхливе) море.
Тиха погода – … (вітряна) погода.
19. Замініть виділені слова на протилежні за значенням. Запишіть утворений текст.
Як гарно буває літнього ранку, коли сходить сонце! Пташки випурхують зі своїх схованок. Легенькою пеленою здіймається туман над рікою.(За М.Вовчком)
20. Доберіть і запишіть антонімічні словосполучення.
21. Доповніть текст протилежними за значенням словами. Як називаються такі слова? Спишіть вірш, підкреслюючи їх.
Струмку сказала річка:
– Ти вузький, а я …,
Ти …, а я глибока.
Та одне лиш забула ріка,
Що сама починалась з струмка. В. Данько
22. З поданих двох речень складіть одне за допомогою маленького слова а. Який розділовий знак треба поставити перед сполучником?
Хліб – батько. Вода – мати.
Ліс – брат. Вода – сестра.
Липень – маківка літа. Грудень – шапка зими.
Підкресліть протилежні за значенням слова (антоніми).
23. Відгадайте загадку. Випишіть із тесту протилежні за значенням слова парами.
Жовтий котиться клубок,
Та клубок цей без ниток.
Ані його розмотати,
Ні нового намотати.
Цілий день катається:
Спершу піднімається,
Згодом опускається.
Як це називається? Сонце
Розмотати – намотати.
Спершу – згодом.
Піднімається – опускається.
24. Замініть виділені у словосполученні слова протилежними за значенням.
Радісна подія – … (сумна подія).
Ледачий хлопчик – … (працьовитий хлопчик).
Весняний ранок – … (осінній ранок).
Зимові канікули – … (літні канікули).
Спокійне море – … (бурхливе море).
Вечірня зоря – … (вранішня (ранкова)зоря).
25. Випишіть із тесту протилежні за значенням слова парами.
Дощик вимочить, а ясне сонечко висушить.
Старий світ зруйнували, новий збудували.
Чого в молодості навчився, те на старість пригодиться.
26. До поданих словосполучень доберіть протилежні за значенням.
Спекотний день – … (прохолодний день).
Похмурий день – … (сонячний день).
Літній день – … (зимовий день).
Ясна ніч – … (темна ніч).
Коротка ніч – … (довга ніч).
Блакитне небо – … (сіре небо).
Ясний місяць – … (блідий місяць).
- Спишіть. До виділених слів доберіть антоніми.
Зачиняє сонечко
Золоте вікно.
На городі соняшник
Вже заснув давно. Л.Силенко
Зачиняє – відчиняє.
Заснув – проснувся.
Розділ ІІІ.
Робота над переносним значенням слів
Початкова школа не ставить за мету дати учням теоретичні відомості про засоби художньої виразності мовлення. Як зазначається в чинних шкільних програмах, уся робота на уроці повинна мати практичне спрямування і підпорядковуватися системі формування мовленнєвих умінь. Саме через необхідність розв'язання цього завдання слід посилити увагу до виражальних можливостей слова, а отже, і до роботи над його переносним значенням.
Переносне значення слів з'являється на основі асоціативних зв'язків між поняттями (предметами, ознаками, діями). Наявність схожості між ними є передумовою того, що одна назва використовується для найменування іншого поняття. Тому важливо показати учням, що перенесення найменування відбувається за схожістю різних ознак: за подібністю форми (дзвіночок – квітка і дзвіночок – металевий сигнальний інструмент), за подібністю кольору (каштанове волосся – волосся кольору плоду каштана), за місцем розташування (хвіст коня і хвіст поїзда), за призначенням (двірник – працівник, який підтримує порядок і чистоту на подвір'ї, і двірник – пристрій для механічного витирання скла автомобіля) тощо.
Із прямим і переносним значенням слів школярі зустрічаються постійно, але не завжди усвідомлюють це мовне явище. Так, діти ще в дошкільному віці можуть сказати: "Сонечко пішло спати", "Кошеня сміється". У той же час дошкільник нерідко запитує: "Чому ти говориш, що годинник стоїть? Він же висить на стіні".
Таким чином, діти ще не розуміють переносного значення слів, а отже, і пов'язаної з ним багатозначності (полісемії) слів.
Школярі теж часто плутають пряме і переносне значення слова і тому роблять помилки, уживаючи в мовленні слова з переносним значенням, або зовсім їх не використовують. Завданням класовода є навчити школярів:
· розрізняти пряме і переносне значення слів;
· уживати слова з переносним значенням у мовленні.
Щоб реалізувати ці завданнями, учитель має відвести вправам на спостереження за прямим і переносним значенням слів належне місце в загальній системі вправ із мови і мовлення.
Під час ознайомлення школярів із прямим і переносним значенням не слід обмежуватися тільки спеціально відведеним для цього розділом шкільного підручника. Слід використати той лексичний матеріал, який вміщено у вправах підручників з української мови і пов'язаний із вивченням частин мови (іменника, прикметника, дієслова), а також трапляється в текстах читанок.
Переносне значення слово набуває тоді, коли назва предмета, його ознаки чи дії переносяться з одного предмета, його ознаки чи дії на інші. Слід підкреслити, що слова з переносним значенням роблять нашу мову точнішою, красивішою, поетичнішою. Вони допомагають людині чітко висловлювати свої думки, передавати почуття.
Зразки вправ у процесі роботи
над переносним значенням слів
1. Прочитайте. Спишіть. Підкресліть слова, вжиті в переносному значенні.
Стежка
Ген від нашого села
Стежка покрутилась.
До ставочка довела
І в воді втопилась.
С. Шаповалов
2. Прочитайте. Спишіть речення, у якому слово шовковий вжито у переносному значенні.
Вітер колише трави шовкові. (П. Тичина) У нашої Оксаночки таке хороше вбраннячко: шовкова спідничка, білі черевички. (Н. Забіла)
3. Прочитайте вірш, Випишіть словосполучення зі словом золоті, поясніть їх значення.
Осінь
Осінь брала відра золоті,
пшениці озимі поливала …
Потім сіла на людськім путі
І зернята дітям роздавала,
не прості зернята – золоті.
П. Воронько
4. Прочитайте вірш. Назвіть слова, вжиті в переносному значенні.
|
Лісова криниченька
|
|
|
На зеленій галяві, де рясна трава, дзюркотить криниченька, чиста, лісова. До води схиляються, квіти запашні. Камінці поблискують в темній глибині. |
Ми збирали ягоди, забрели сюди. Відпочити в затишку сіли край води. Ходять в лісі шелести, дзюркотить вода… Це казки криниченька вам розповіда. Н. Забіла |
5. Поясніть в усній формі, як ви розумієте вислів "теплі слова".
6. Складіть і запишіть із словом черствий словосполучення (речення) в прямому й переносному значенні.
Черствий хліб, черства душа.
7. Замініть у словосполученнях іменники так, щоб прикметники вживались у переносному значенні.
Широкий диван – широкий … (погляд).
стальні двері – стальні … (нерви).
сухий одяг – сухий … (текст).
холодна зима – холодна … (розмова).
кучеряве волосся – кучеряве … (дерево).
8. Прочитайте. Спишіть перше речення. Поясніть, як ви розумієте його зміст. У якому значенні вживається дієслово плаче?
Плаче жовтий ліс листками,
Плаче хмаронька дощем.
Зайченя мале, без мами,
Змокло бідне під кущем.
Р.Завадович
9. Замініть у словосполученнях іменники так, щоб прикметники вживалися в переносному значенні.
Веселе дитя – веселе … (поле) .
Золота обручка – золота … (дівчинка).
Черства буханка – черства … (черства душа).
Залізний замок – залізний … (характер).
Срібний посуд – срібний … (голос).
10. Доберіть і запишіть кілька словосполучень у переносному значенні з прикметником "золотий".
Золотий характер, золотий капелюх, золоті руки, золоте колосся, золота дівчинка, … .
11. До поданих словосполучень у переносному значенні, доберіть словосполучення у прямому.
Солодкий сон – … (солодка цукерка).
Хмара плаче – … (дитина плаче).
Осінь жовтокоса – …(весна зеленокоса).
Срібний голос – … (срібний ланцюжок).
12. Порівняйте значення словосполучень лівого і правого стовпчиків. Який висновок ви можете зробити? Обґрунтуйте його.
|
срібна роса радіє земля йде весна
|
срібна обручка радіє дитина йде дівчинка |
13. Висловіть своє міркування про те, чи однакове значення має слово гострий у поданих словосполученнях.
|
гостре слово гострий олівець |
гострий ніж гострий біль |
14. Доберіть до словосполучення гострий біль близьке за значенням, складіть з ним речення.
Гострий біль – нестерпний біль.
Нестерпний біль пронизував усе тіло.
15. Які словосполучення вживаються в переносному значенні? Складіть і запишіть з ними речення.
Золотий годинник, золоте волосся, золоті руки.
Срібний голос, срібна ложка, срібний іній.
Веселе літо, веселі сніжинки, веселе літо.
16. Визначте, в якому значенні вживаються подані словосполучення. Введіть їх у речення.
Крилатий птах, крилата мрія.
Каштанове волосся, каштанове листя.
17. Прочитайте речення. У якому значенні вживається слово голова? Доберіть до нього близькі за значенням слова, щоб пояснити його зміст.
Соняшник за тином голову схилив. В.Сосюра
Голова (соняшника) – … (капелюх, шапка, бриль).
Розділ ІV.
Робота з багатозначними словами
Розширенню й активізації словника учнів, розвитку їхнього мислення і мовлення сприяє спостереження за багатозначністю слів. Робота над ознайомленням учнів із багатозначністю слів передбачає:
· усвідомлення учнями того, що слово має два або більше лексичних значень;
· точність уживання багатозначних слів у мовленні.
Розпочинаючи опрацювання матеріалу про багатозначність слова, учитель пропонує дітям для аналізу речення з багатозначним словом. Наприклад, можна скористатися такою скоромовкою:
Чайки чаю захотіли.
На чай чайок запросили.
Чайка чайок зустрічає,
Чайок чаєм напуває.
Діти з'ясовують, про що повідомляє слово чай, що воно називає. У процесі такої роботи виявляється, що слово чай має кілька значень:
– вічнозелений кущ, із висушеного листя якого виготовляють запашний напій (На Кавказі вирощують чай);
– висушене й особливо оброблене листя цих кущів для приготування напою {пачка чаю);
– напій, виготовлений, настояний на цьому листі (розлити чай по чашках);
– процес пиття чаю, гостини (запросити на чай).
Іншим варіантом такої роботи може бути демонстрація малюнків, на яких зображені, наприклад, журавель – птах і пристрій для набирання води з колодязя, груша – дерево, плід і спортивний (боксерський) інвентар. Учні розглядають перші два малюнки й усвідомлюють, що назви виникли на основі зовнішньої подібності предметів. Працюючи з іншими малюнками, учитель запитує, чи можна до них дібрати спільну назву (груша). Таким чином виявляється, що в основі багатозначності лежить певний зовнішній або внутрішній зв'язок.
Доцільно ознайомити школярів із тлумачним словником. У ньому всі можливі значення багатозначного слова визначаються в одній статті і позначаються цифрами 1, 2, 3 та ін. – у залежності від того, скільки значень має слово.
Наступна робота над багатозначністю передбачає самостійне з'ясування учнями значення слів, ужитих в окремих словосполученнях, реченнях чи текстах.
З метою формування вміння користуватися багатозначними словами в мовленні дітей учитель передбачає виконання ними вправ творчого характеру.
Усвідомлення природи багатозначних слів готує учнів до засвоєння явища омонімії.
Зі словами-омонімами учні практично ознайомлюються (без уживання терміна) ще в період навчання грамоти (ключ і ключ, лист і лист, лисички і лисички). У наступних класах учні продовжують спостерігати за новими для них словами-омонімами. Хоча автори чинних шкільних програм не наполягають на використанні терміна, однак для зручності можна ввести його.
Робота над вивченням омонімів має на меті:
· усвідомлення учнями того, що в мові існують однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за значенням слова;
· точне вживання слів-омонімів у мовленні.
Важливо, щоб діти зрозуміли, що у значенні слів-омонімів, на відміну від багатозначних слів, немає нічого спільного. У тлумачному словнику значення кожного слова-омоніма пояснюється окремою словниковою статтею.
Ознайомлення учнів зі словами, які звучать однаково, але мають зовсім різні значення, починається в першому класі. Саме тут використовуються малюнки букваря, на яких зображені, наприклад, коса (дівоча і знаряддя праці), котики (вербові і кошенята) чи лист (рослини і поштовий). Називаючи зображені предмети, діти переконуються в тому, що різні предмети можуть мати однакову за звучанням назву (складатися з тих самих звуків).
Щоб визначити значення слів-омонімів, слід звертатися до тлумачного словника чи складання з ними речень. Допомогти засвоїти цей прийом може робота над віршем Алли Свашенко:
|
Дивні слова
|
|
|
Є такі слова на світі, Схожі, як близнята-діти. Слово чуєш, а не знаєш, Що це слово означає. Якщо ж хочеш зміст пізнати, Треба речення складати:
|
Косу дівчина плете. На косі трава росте. Пляж найкращий на косі, Поки ще трава в росі. Із косою йде на косу Хлопець той, що трави косить.
|
Учитель проводить бесіду: "Про які коси йдеться у вірші? Це різні предмети чи ті самі? Чи є якісь схожі в них ознаки? Що треба зробити, щоб зрозуміти значення слів? Як про це сказано у вірші?"
У 2-4 класах учні неодноразово натрапляють на омоніми. Учитель під час вивчення морфемної будови слова або частин мови може запропонувати виконати різноманітні вправи.
Із метою формування мовленнєвих умінь учитель може запропонувати дітям скласти словосполучення чи речення за малюнками із зображенням різних предметів, назви яких однозвучні (ключ – предмет, яким відмикають двері, і ключ – джерело); скласти словосполучення і речення з поданими словами, показавши при цьому, що їхнє значення зовсім різне (нота і нота, літній і літній, топити і топити і т. п.); розповісти, які малюнки можна намалювати до слів лисичка, коса, череда; скласти свої загадки, відгадками до яких були б слова бал, шах, скат, крона; пояснити значення слів і дописати речення.
Зразки вправ
у процесі роботи над багатозначністю слів
1. Прочитайте вірш.
Запитав мене моряк,
Чи боюсь я качки.
… Я на дядька моряка
Гордо так дивлюся…
– Та я навіть гусака
зовсім не боюся. Анатолій Качан
Про яку качку запитував моряк? Про яку качку говорить хлопчик? Як називаються такі слова?
2. Відгадайте загадки. Поясніть значення слів-відгадок.
Він замок відкрити може,
І закрутить банку, гайку.
В небі теж його побачиш.
Спробуй, відгадай загадку. (Ключ)
Ми на дереві ростемо,
Носять нас всі їжаки,
І для швачок, й для уколів
Що потрібно нам?.. (Голки)
3. Складіть речення з поданими іменниками, щоб показати їх багатозначність.
Коса, перо, ніс, ключ, віз.
Зразок. Я ніс квіти. У мене гарний ніс.
4. Відгадайте загадки.
Дивний ключ у небі лине,
Не залізний, а пташиний.
Цим ключем в осінній млі
Відлітають … (журавлі).
Все, малята, дуже просто,
склав я загадку легку:
круть направо – прошу в гості,
круть наліво – на замку…
Є відгадка? Не мовчи,
А кажи, що це… (ключі)
Поясніть значення слова ключ. Складіть і запишіть два речення зі словом ключ.
5. Прочитайте. Поясніть значення слова іде у кожному реченні.
Людина іде. (Пересувається)
Сніг іде. (Падає)
Урок іде. (Триває)
Літак іде на посадку. (Летить)
Поширте третє речення, запишіть його.
6. Спишіть речення. Який висновок ви можете зробити про значення слова дзвоник?
Рано в тиші лісовій дзенькнув дзвоник голубий. В. Заєць
7. Прочитайте вірші. Поясніть значення виділених слів. Як називаються такі слова?
По дорозі їхав віз,
Він із лісу дрова віз.
А на греблі через став
заскрипів наш віз і став.
Я до хати дрова ніс
І замерз у мене ніс.
Л.Качан
Був холодний місяць лютий,
Лис ходив голодний, лютий,
Всюди ліз, куди не слід,
Замітав хвостищем слід.
До курей поліз у хижу,
Жук спіймав звірину хижу.
Пес до лиса мав відразу,
Той загриз його відразу.
Г.Чорноблицька
Під парканом бачать діти
Цуценятко ледь живе.
Що робити з ним? Де діти?
Каже Гриць: "Хай в нас живе.
Я зроблю для нього буду
Й доглядати його буду".
В.Плахотников
Таємничий слід
Хто це там навколо хижі
Протоптав глибокий слід?
Може близько звірі хижі?
Обережним бути слід.
В.Плахотников
Навесні малий потік
Стрімголов униз потік.
Ось пройду, – шумить, –
Між гір я, –
Затоплю усе міжгір’я.
Через поле і долину
До людських осель долину!..
Але тут усе розтало,
І зухвальця вмить не стало.
В.Плахотников
Жук пішов у сад за дачу
І розв’язує задачу.
А комар години цілі
Лиш тиняється без цілі.
То з нудьги, без всяких діл
Полетів з гори у діл.
Повернув за тин до льоху,
Розбудив за сажем льоху,
У смолі липкій зав’яз,
Зачепивсь крилом за в’яз,
З бузини упав незграба
І радіє, що не з граба.
В.Плахотников
Ну й поживна риба кілька!
Щоб наїстись, треба кілька.
Л. Граматюк
Досягнення чужих умів
За власні видавать умів.
Л. Граматюк
Ранок сонячний настав,
Я жену гусей на став.
Лине пісенька дзвінка,
Голосніша від дзвінка.
А. Свашенко
Срібний місяць
Жабка мила накупила
Довго місяць милом мила.
Жовтий місяць срібним став,
Посріблив дрімотний став.
Ліна Біленька
8. Запитання для кмітливих.
· Яким птахом можна дістати воду з колодязя? (Журавлем)
· Яку частину слова можна знайти у землі? (Корінь)
· У якому човнику не можна перепливти озера? (У ткацькому)
· Яке місто літає? (Орел)
· Яку шапочку ніколи не вдягають на голову? (Шапочку гриба)
· Яка мушка ніколи не літає? (Мушка рушниці)
· З якого крана води не набереш? (З підйомного)
· Яким гребінцем не розчісуються? (Півнячим)
9. Дослідіть значення слова добрий. Зробіть висновок.
Слово добрий має ряд значень.
Добра душа – чуйна, щира, спокійна людина.
Добре серце – доброзичливість, чуйність у ставленні до людей.
Люди доброї волі – чесні люди, які прагнуть миру й дружби між народами.
Добрий розум – дотримання певних норм, традицій у поведінці та обдуманість у діях, вчинках.
Добрий смак мати – уміти, навчитися розбиратися в чому-небудь, розуміти те, що не кожен розуміє.
З доброго дива, з доброї волі, чого доброго – вживається для вираження припущення, що може бути небажаний наслідок; може статися, можливо.
Добрий ранок, доброго ранку (дня, вечора), доброго здоров’я – традиційне взаємне дружнє вітання при зустрічі.
10. Запишіть кілька речень, у яких слово півники мало б різні значення.
11. Прочитайте оповідання. Подумайте, чому квіти вербички називають котиками? Запишіть кілька речень, у яких слово котики мало б різні значення.
Котики
Одного разу сіренький пухнастий котик покохав сусідську кицьку. Та й хто б її не покохав?
Струнка, чорно-біла з рудими плямочками, зеленоока, з маленькими вушками й гарненьким ротиком – не кицька, а справжня красуня!
Котик той був дуже вчений, читав багато книжок і з них довідався, що для коханої потрібно співати пісень під гітару і дарувати квіти. Гітари він не мав, але не журився – адже вмів так голосно співати, що будь-яка гітара позаздрила б.
От із квітами було гірше. І треба ж було котикові зустріти кицьку на початку березня, коли ще навколо сніг лежав і ніде не було жодної квітки! Три доби мурчик думав, що йому робити. Врешті вирішив, що щаслива пригода допоможе йому, й почав ходити по гілках різних дерев, наспівуючи:
Дубе, дубе, дубе,
Скубни мене за чуба,
Дай квітку-зоряницю,
Щоб привітати кицю!
Але могутній дуб міцно спав і не почув його прохання. Тоді котик звернувся до ялинки;
Ялиночко, ялинко,
Я дам тобі сніжинку,
Ще й снігову спідницю –
Дай квіточку для киці!
Тільки ялинка не могла зацвісти і лише стомлено мовчала.
Отак ходив, ходив мурчик і нарешті заліз на вербу, ступаючи обережно по її гілочках і наспівуючи:
Ой, вербичко-сестричко,
Вродливе твоє личко,
Дай квіточку маленьку,
Таку, як я, сіреньку,
Пухку, як паляниця,
Щоб привітати кицю!
І він так розчулив вербичку, що сталося диво: де тільки не ступне котик лапкою, там з’являється щось маленьке, сіреньке, пухнастеньке: квіточка – не квіточка, гілочка – не гілочка, брунечка – не брунечка, а щось живе й дуже-дуже симпатичне. Зрадів котик, заспівав на весь голос і поніс киці свій дарунок.
Відтоді люди щороку дарують одне одному пухнасті вербові гілочки і називають їх лагідно: котики.
Надія Кир’ян
- Прочитайте вірш. Про яке сонечко в ньому йдеться?
Сонечко вгору повзе по травинці,
чорний горошок у нього на спинці,
грає проміння навколо яскраве, сонечко,
сонце всміхнулось ласкаво. М. Лобанов
Складіть два речення, у яких слово сонечко вживається у різних значеннях.
13. Відгадайте загадку. Поясніть значення слова-відгадки у кожному випадку. Як називаються такі слова?
Зрізаю я траву, колосся;
В дівчат я сплетена з волосся;
А ще я суші довга стрічка,
Що забігає в море, річку. А. Арсірій
Коса – сільськогосподарський інструмент для скошування трави.
Коса – зачіска, певним чином заплетене волосся.
Коса – прибережна частина суші, що врізається в море, річку.
- Прочитайте вірш. Поясніть значення слова лист.
Невидимий вітер, немов футболіст,
Ганяв по дорозі березовий лист.
Я слідом ішов через площу і міст
На пошту відправити братові лист. І.Січовик
Розділ V.
Елементи фразеології в навчанні рідної мови
Відомо, що, крім слів для називання предметів, ознак і дій, існують і активно вживаються в мовленні фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів, які за семантикою дорівнюють окремому слову, наприклад: голова йде обертом, дерти ніс, ламати голову тощо. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами. Знання таких відношень допоможе учням користуватися фразеологізмами як членами синонімічних рядів.
Фразеологізми, як і слова, входять до лексичної системи мови і розглядаються лексикологією як окремі одиниці. Водночас вони мають низку специфічних ознак, а саме: а) неможливість заміни слова у складі фразеологізму; б) втрата словом своєї смислової самостійності; в) відтворення фразеологізму в готовому вигляді, необхідність його попереднього запам'ятовування.
Практичне засвоєння молодшими школярами української фразеології набуває особливої актуальності у зв'язку з посиленням мовленнєвого спрямування початкового курсу рідної мови. Це допоможе їм точніше і лаконічніше, експресивно й образно висловлювати власні думки. Водночас фразеологічна робота на уроках і в позаурочний час сприятиме поглибленню інтересу до вивчення мови, до усної народної творчості українського народу.
Як і вся робота над словом, фразеологічні вправи мають на меті поповнення словникового запасу, засвоєння учнями сфери вжитку найпоширеніших фразеологізмів в усному і писемному мовленні для надання висловлюванню більшої точності й виразності. На думку відомого вітчизняного психолінгвіста І.О. Синиці, фразеологічна робота дає можливість сформувати в учнів потребу афористично оформляти свої думки, бажання самостійно застосовувати найрізноманітніші фразеологічні звороти.
Цілком зрозуміло, що молодші школярі засвоюють українську фразеологію практично. Це відбувається як на уроках мови і мовлення, так і під час опрацювання на уроках читання творів художньої літератури.
Обсяг фразеологічного матеріалу, його характер, методичні прийоми роботи над ним визначає вчитель, зважаючи на вік дітей, рівень розвитку їхнього мислення й мовлення, життєвий досвід тощо.
Корисно ознайомити молодших школярів із фразеологічним словником, навчити користуватися ним. Це дасть можливість поставити всю фразеологічну роботу на належний науковий рівень. Користуючись словником, учні тренуватимуться у знаходженні різних фразеологізмів, дізнаватимуться про їх семантику, самостійно контролюватимуть правильність уживання певного сталого виразу в чужому і власному мовленні.
Описані в методичній літературі вправи з фразеологізмами поділяються на такі види:
а) відшукування фразеологізмів у тексті;
б) з'ясування лексичного значення фразеологізму;
в) відшукування фразеологізмів у словнику;
г) знаходження і виправлення помилок у вживанні фразеологізмів;
д) установлення синонімічних та антонімічних відношень між словами й фразеологізмами;
є) з'ясування стилістичної ролі фразеологізмів у тексті.
Зразки вправ
у процесі роботи із фразеологізмами
1. Запам'ятайте! Фразеологізми – це стійки вислови, які за змістом дорівнюють окремому слову. Вони збагачують наше мовлення, роблять його образним, красивим, багатим.
2. З'єднайте стійке сполучення слів із його значенням.
|
пекти раків |
втекти |
|
намилити шию |
почервоніти |
|
п'ятами накивав |
насварити |
3. Визначте значення фразеологізмів (стійких сполучень слів).
Побігти світ за очі – … (побігти, не вибираючи шляху, невідомо куди).
Їсть – аж за вухами лящить – … (спожити всі харчі дуже швидко).
Не кидати слів на вітер – … (не говорити марно, даремно що-небудь).
Позичати очі у Сірка – … (втратити почуття сорому, власної гідності).
Наче курка лапою – … (недбало, неакуратно, неохайно писати).
Вуха розвісити – …(уважно, з цікавістю, з великим захопленням слухати).
4. Скористайтеся довідкою та поставте замість крапок номер відповідного фразеологізму.
… Провезти кого-небудь без квитка.
… Не давати відпочинку, передишки кому-небудь.
… Невдала послуга, допомога, що спричиняє неприємності.
… Виконати одночасно два різні завдання.
Довідка.
1. Ведмежа послуга.
2. Двох зайців убити.
3. Провезти зайцем.
4. Ганяти як солоного зайця.
5. У довідці відшукайте значення фразеологізмів. Замість крапок поставте їхні номери.
1. Решетом воду носити.
2. Мотати на вус.
3. Тримати камінь за пазухою.
4. Мазати салом п'яти.
Довідка.
… добре запам'ятовувати;
… безоглядно втікати;
… займатися корисною справою;
… бути готовим вчинити щось лихе.
6. Поясніть, коли так говорять. З одним із сполучень слів (на вибір) складіть й запишіть речення.
Вбити двох зайців – ... (виконати одночасно два різні завдання).
Погнався за двома зайцями – ... (вирішив займатися двома справами одночасно).
Проїхав зайцем – ... (проїхав без квитка).
Заяча душа – ... (полохлива людина).
7. Випишіть фразеологізми. Поясніть їх значення, дібравши слова-синоніми. Складіть речення (на вибір).
Викинути з голови; як мокре горить; пробігти очима; викинути сміття; пробігти дорогою; як кіт наплакав; клювати носом; на край світу; клювати зерно; пасти задніх; похнюпити носа.
8. Замініть кожне стійке сполучення слів дієсловом-синонімом. До кожного дієслова доберіть антонім.
Тримати язик за зубами – ... – ... . (мовчати – розмовляти).
Зарубати на носі – ... – ... . (запам’ятати – забути).
Клювати носом – ... – ... . (спати – просинатися).
9. Замініть кожне стійке сполучення слів дієсловом-синонімом. До кожного дієслова доберіть антонім.
Бити байдики – ... – ... . (лінуватися – працювати).
Пекти раків – ... – ... . (червоніти від сорому, бліднути, ніяковіти).
Пасти задніх – ... – ... . (відставати – наздоганяти).
З одним із стійких сполучень слів складіть і запишіть речення.
10. Поясніть, коли так говорять:
Сидіти як на голках – … . (сидіти у стані збудження, неспокійно, тривожно).
Загубитися як голка в сіні – … . (загубитися так, що важко знайти, виявити).
Одягнений з голочки – … (одягнений в абсолютно нове, гарне, елегантне).
11. Прочитайте вірш. Як ви розумієте останній рядок? Складіть і запишіть речення з цим стійким сполученням слів.
Загубила ґудзика ґава біля ґанку,
і вчинила ґвалт вона неймовірний зранку.
З дерева за нею ґедзь спостерігав,
він порадив ґаві не ловити ґав. І. Січовик
Розділ VІ.
Порівняння як засіб увиразнення мовлення
1. Запишіть речення. Поясніть розділові знаки.
Дощик, як хлопчисько, скинув черевички і шука босоніж броду біля річки. О.Богемський
2. Доберіть порівняння.
Веселка, ніби … (барвисте коромисло, диво-брама, дивовижний міст, …)
3. Доберіть порівняння. З'єднайте за зразком.
Гуде, як … мед
Прозорий, як … літак
Солодкий, як … бджола
Трудолюбива, як … сльоза
4. Доберіть порівняння. Запишіть.
Незабудки, наче … (небо).
Нагідки, мов … (сонечка).
Нарциси, як … (кипариси).
Конвалії, ніби … (дзвіночки).
Кульбабки, немов … (курчатка).
Квітки каштана, мов … (свічки).
Кактуси, немов … (їжачки).
5. Відновіть рядки вірша. Доберіть порівняння.
Легка, немов …,
Десь розтанула хмаринка. (В.Мордань)
Слова для довідок: сніжинка, пір'їнка, пушинка, краплинка.
6. Спишіть.
Весна
Стають крихкими льоди, жебонять струмочки.
Небо рясно вкривається пташиними зграями. Вимахують крилами, ніби прапорцями, поспішають додому. Спочатку прилітають …, потім …. А коли крига на водоймах зовсім скресне, повертаються водоплавні.
Летять і летять. Небо, немов пташине море.
Випишіть порівняння. Спробуйте продовжити цей ряд.
Небо, немов …(пташине море).
Небо, ніби … (безмежний степ).
Небо, наче … (казкова країна).
7. До поданих словосполучень доберіть влучні порівняння про маму.
Дивосяйні очі – … (іскристі, немов коштовні діаманти)
Щира усмішка – … (чиста, мов найпрозоріша струмкова вода)
Ласкаві слова – … (теплі, ніби сонячне проміння)
Тоненькі чорні брови – …(мов коромисло, ніби веселка)
Довгі коси – … (слетені, немовби тугий сніп)
Доповніть поданий текст порівняннями, запишіть його.
Мама
Моя мама – найдорожча і наймиліша в світі.
Її довгі коси … пахнуть ніжним зіллям (любистком і м’ятою), а ласкаві теплі руки – хлібом-сіллю. Тоненькі чорні брови … лягають рівною дугою над очима кольору льону. Дивосяйні матусині очі … з ніжними рисочками-зморшками завжди лагідно посміхаються мені. Щира усмішка моєї матусі …, а її ласкаві слова … .
Коли думаю про маму, щось дуже тепле й до лоскітного щему радісне наповнює груди.
8. Спишіть речення, поясніть розділові знаки в ньому.
Під вербою джерельце, наче дзеркальце. А.М’ястківський
Тиха спокійна вода в криничці чи копанці під вербою, справді, схожа на дзеркало. У ній віддзеркалюються трави, верби. Отже, водичка схожа на дзеркало. Вона з ним порівнюється за допомогою слова наче. Цей засіб і називають порівнянням.
Крім слова наче, у порівнянні використовують ще й такі: ніби, нібито, неначе, неначебто, як, мов, буцім та інші.
Доберіть якомога більше порівнянь до слова джерельце.
Джерельце, … (наче дзеркальце, мов люстерко).
9. Прочитайте речення.
Коси у дівчат заплетені, кожна у віночку, а сорочки з тонкого полотна вибілені та вишиті різними узорами.
Доберіть якомога більше порівнянь до слова дівчина.
Дівчина, як сонце, ніби квітка, неначе троянда, мов півонія…
10. Прочитайте вірш.
Весняночки
Всі дівчатка-паняночки
Мають цятки-весняночки.
У Миросі – на носі.
У Марічки – на щічках.
А маленька Ірочка –
Мов руденька білочка.
З ким порівнюють маленьку Ірочку? Як ви гадаєте, чому? Доберіть за аналогією порівняння.
Полохливий, як … (заєць).
Вайлуватий, як … (ведмідь)
Упертий, як … (слон).
Хитрий, як … (лисичка).
Дужий, як … (лев).
Прудкий, … ніби (білка).
Повільний, мов … (черепаха).
Маленький, наче … (миша).
Голодний, як … (вовк).
Неповороткий, мов … (слон).
Працьовита, як … (бджілка).
Якого відтінку надають мовленню такі порівняння?
Який висновок можна зробити про вживання таких порівнянь?
11. Прочитайте і запам’ятайте!
За допомогою порівняння порівнюють певний предмет з іншим на основі їхньої схожості. У порівняннях використовують слова як, ніби, наче, неначе, мов, немов, немовби та ін.
Доберіть порівняння до слів:
Хатки, ніби …
Дніпро, мов …
Ніч, наче…
Хати біленькі виринають, мов діти в білих сорочках.
Т. Шевченко
Усе навколо накрила ніч, ніби чорним покривалом.
12. Відгадайте загадку.
Попелясто-зозулястий,
Забіяка він горластий,
З червоною бородою…
Йде поважною ходою.
Носить гордо співунець
На голівці гребінець. (Півень)
Які слова допомогли відгадати загадку?
Із тексту загадки до слова-відгадки доберіть синоніми, а потім продовжте цей ряд.
Півень – забіяка, співунець, птах.
13. До поданого слова доберіть якнайбільше порівнянь.
Мама, мов ... (пташка, голубка, зіронька…)
14. За поданим порівнянням визначте пропущене слово.
..., ніби барвисте коромисло.
Складіть і запишіть загадку, в якій це слово буде відгадкою.
15. До поданого словосполучення доберіть якомога більше порівнянь.
Місяць, мов ... (пастух, золотий човник, блискучий серп, окраєць хліба, …)
Складіть і запишіть загадку про місяць як небесне тіло.
Складіть речення, у якому слово місяць має інше лексичне значення.
16. Прочитайте вірш.
Соняхи
На городі, в гарбузинні,
Соняхи, мов хлопчаки,
Ловлять сонячне проміння
В золоті свої шапки.
П.Ребро
Випишіть порівняння разом із словом, до якого воно відноситься. Продовжте цей ряд власними порівняннями. До виділеного словосполучення доберіть й запишіть синоніми.
Соняхи, мов хлопчаки, ніби вартові, як солдати… .
Золоті шапки, золоті капелюхи, золоті брилі, … .
17. До поданого слова доберіть якнайбільше порівнянь.
Батьківщина, як ... (сонце, мати, …)
18. Доповніть речення порівняннями.
По небу котяться хмарки, ніби … (химерні істоти).
Вода в озері була прозора, немов … (кришталь).
Ось-ось викотиться з-за обрію сонце, мовби …(великий оранжевий апельсин).
Роси падають на квіти і блищать, як … (коштовні перлини). .
20. До поданого слова доберіть якомога більше порівнянь.
Сніжинка, мов ... (пір’їнка, метелик, пушинка, балеринка, …)
21. Замініть подані фразеологізми близькими за значенням словами (синонімами).
Ні пари з вуст – … (мовчати).
Очей не зводити – … (придивлятися).
Накивати п’ятами – … (втекти).
Водити за ніс – … (обманювати).
22. Рука... Щедра, лагідна, добра, ніжна. Якою вона тільки не буває! Поміркуйте над народними висловами. Висловіть в усній формі своє міркування про те, коли так говорять.
Важка рука - ...
Легка рука - ...
Набита рука - ...
Надійна рука - ...
Тверда рука – ...
Нечиста рука – ...
Права рука – ...
Своя рука – ...
Сильна (міцна) рука – ...
23. Прочитайте вірш. Поясніть у ньому вживання розділових знаків.
А дощ, як просо з лантуха,
Сійнув, сипнув навкіс,
І вигнулася райдуга,
Мов залізничний міст. В. Скомаровський
Випишіть із тексту близькі за значенням слова. Спробуйте продовжити цей ряд.
Сійнув, сипнув, … пішов, линув, уперіщив, затарабанив, заторохтів, … .
24. Використовуючи зміст речення, спробуйте самостійно побудувати порівняння про райдугу.
По воду райдуга спускає кінці коромисла в ставок. М. Стельмах
Райдуга, ніби коромисло.
Розділ VІІ.
Словниково-логічні вправи
У роботі над лексичним значенням слова важливу роль відіграють логічні ряди слів – слова однієї тематики, але розміщені за ступенем узагальнення смислу, за родо-видовими ознаками, наприклад: сосна – дерево – рослина. Чинною програмою з рідної мови передбачено навчання молодших школярів добирати родову назву до низки видових та, навпаки, розподіляти слова на тематичні групи та групувати ряди слів за певною змістовою ознакою (видовою або родовою). Отже, в учнів 1-4 класів має бути сформовано досить широке коло логічних понять.
Спостереження показують, що діти часто не розуміють смислової різниці між групами слів на позначення видових та родового понять. Так, до меблів вони помилково зараховують телевізор, килим, до фруктів – малину, аґрус. У свідомості учнів комахи, риби, плазуни не належать до тварин. Отже, перед учителем постає завдання систематичного включення спеціальних вправ з метою формування в молодших школярів логічних і лексичних понять, умінь співвідносити слова з відповідними об'єктами, визначати найістотніші ознаки предмета, узагальнювати їх, з'ясовувати смислові відношення між словами.
Аналіз науково-методичної літератури (К.Д. Ушинський, М.О. Корф, В.К. Ягодовська, Л.Б. Попова та ін.) дає можливість виявити типологію словниково-логічних вправ. Основними їх видами є:
1) називання предметів (хто це? або що це?);
2) визначення ознак предметів за кольором, розміром, формою, матеріалом, смаком, запахом тощо;
3) підведення видових понять під родове та розчленування родового поняття на видові;
4) визначення предмета за його ознаками (колір, форма, розмір, матеріал, смак тощо);
5) визначення предмета за його діями;
6) порівняння предметів за певною ознакою;
7) вилучення зайвого предмета або слова, що його називає;
8) доповнення групи однорідних предметів;
9) розподіл предметів або слів, що їх називають, по групах;
10) логічне визначення предмета.
Виконання учнями словниково-логічних вправ є ефективним за певних методичних умов:
– активізації розумової діяльності дітей, розвиток їх логічного мислення;
– зв'язку з лексикою підручників;
– зв'язку з виучуваною мовною темою;
– уведенням "конфліктних" слів;
– зв'язку з роботою над зв'язними висловлюваннями різних типів і стилів;
– використанням унаочнення (предмети, малюнки);
– поступовим ускладнення вправ.
Подаємо фрагменти навчальних занять із використанням словниково-логічних вправ:
1. Прочитайте вірш.
Портфель – мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить, і книжки.
В. Бойченко
– Які предмети учень носить у портфелі? Назвіть їх.
– Продовжте цей ряд. (Зошити, щоденник, олівці, пенал, гумка).
– Як ці предмети назвати по-іншому? (Шкільне приладдя).
– Що тут зайве? (Зошит, лінійка, пенал, іграшковий автомобіль, булочка). Чому так вважаєте?
– Від імені кого розповідається про портфель?
– Що вам допомогло здогадатися?
– Як би ви описали свій портфель?
2. Прочитайте вірш.
Гей ти, вітре, вітровію,
Не пустуй! Я квіти сію.
Сію айстри, нагідки
І гвоздик аж два рядки,
І пахучу матіолу,
Щоб цвіло усе довкола.
Л. Диркавець
– Чим займається маленька господиня? Подивіться на малюнки квітів і правильно назвіть їх (малюнки гвоздики, нагідки, матіоли, айстри).
– Як називається те місце, де ростуть квіти?
– Які квіти ви ще знаєте?
– А які квіти називають польовими? Спробуйте пригадати їх.
– Порівняйте волошку й ромашку.
Оперування родовими словами-назвами як синтетична робота значно просуває школярів у розвитку їхнього мислення і мовлення. Якщо вчитель звертає увагу на те, що для розкриття значення лексичної одиниці потрібно починати з головного, більш загального слова, то учні поступово відмовляються від функціональних визначень на зразок "ручка – це якою пишуть".
Зразки словниково-логічних вправ
1. Послухайте вірш.
Ходить сонях долом, долом,
Зелен-полем ходить сонях
З парасолем.
А за соняхом рядочком
Морква, дині, огірочки,
Буряки, горох, квасоля –
Все квітує серед поля. А Камінчук
Випишіть назви рослин, які виросли на городі.
Морква, дині, огірочки, буряки, горох, квасоля – це городина.
2. Прочитайте вірш. Випишіть із тексту назви квітів.
Гей ти, вітре, вітровію,
Не пустуй! Я квіти сію.
Сію айстри, нагідки
І фіалок два рядки.
І пахучу матіолу,
Щоб цвіло усе довкола.
Доповніть цей ряд іншими словами.
Айстри, нагідки, фіалки, матіола,… лілії, барвінок, мак, ромашки, жоржини, троянди – це квіти.
3. Відгадайте загадки. Відгадки запишіть, доберіть до них загальну назву.
Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький.
Як я звуся, діти? Береза
Зелененькі їжачки
Почіплялись на гілки,
Хто зірветься з деревини,
Той колючу шубку скине. Каштан
Береза, каштан, … дуб, граб, модрина, тополя, осика, верба, вільха – це дерева.
4. Прочитайте вірші. З кожного випишіть виділені слова та назвіть їх одним словом.
На городі грядок тьма:
тут чого лише нема! _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Огірочки й помідори,
редька й морква – для комори. Т. Маринчук
… Ото кигиче
В небі синім чайка,
Щось віще "каже"
Нам столітній крук,
Погрозливо кричить
Сварлива сойка,
А то он дятел
Розбиває сук. М. Побелян
Сплять над озером ялинки,
Як сестрички в сповитку…
І берізка, мов лілея,
В платті з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок. В. Скомаровський
Огірочки, помідори, редька, морква – це овочі.
Чайка, крук, сойка, дятел – це птахи.
Ялинка, берізка, клен – це дерева.
5. Прочитайте. Випишіть з тексту тематичну групу слів. Назвіть її одним словом.
До Сонячної системи входить вісім планет: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Відстань від Землі до Сонця до ста п’ятдесяти двох мільйонів кілометрів.
Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун – це планети.
6. Закінчіть речення.
Мар’яна, Ганнуся, Денис, Івасик – це … (імена).
Шевченко, Франко, Іваненко, Стельмах – це … (прізвища).
Олексійович, Іванівна, Миколаївна, Сергійович – це … (по батькові).
7. Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть, доберіть до них загальну назву.
Воно маленьке, червоненьке,
На крильцях цяточки чорненькі,
Впізнати всім його не важко...
Скажи, як зветься ця комашка? Сонечко
Я крилатий, я пухнастий,
Золотистий і смугастий.
Над лужком танок веду
Дзвінко, весело гуду. Джміль
Я іскринка-голубинка,
Золота у мене спинка,
Хоч не зірка, не ліхтар –
Сяю в темряві, як жар. Світлячок
Сонечко, джміль, світлячок, …(муха, метелик, бджола) – це комахи.
8. Прочитайте вірш.
Мама, тато, дід, бабуся –
Всіх назву, не помилюся,
Старший братик і сестричка –
В нас сімейка невеличка
Не спиняйте, бо зіб’юся:
Мама, тато, дід, бабуся…
Старший брат, сестра і я –
Отака у нас сім’я. Варвара Гринько
Випишіть у рядок назви усіх членів сім’ї. До слова сім’я доберіть із тексту спільнокореневе слово. Спробуйте продовжити цей ряд спільнокореневих слів. Яким іншим, близьким за значенням словом, можна назвати усіх членів сім’ї?
Сім’я: мама, тато, дід, бабуся, братик, сестричка, я.
Сім’я, сімейка, сімеєчка, сімейний, сімейство, сім’янин.
Сім’я – родина.
9. Прочитайте вірш. Згрупуйте назви місяців за порами року. Спробуйте пояснити назви місяців. Пригадайте, як по-іншому в народі називають їх?
|
Січень січе, Лютий лютує, Березень плаче, Квітень квітує. Травень під ноги Стеле травицю. Червень складає Сіно в копиці. Липень медовий Бджілок чарує. |
Серпень чудовий Буряки дарує. Вересень трусить Груші в садочку. Жовтень гаптує Клену сорочку. Йде листопад, Застеля килими. Грудень надходить – Початок зими. Ф. Петров |
Зима: грудень, січень, лютий.
Весна: березень, квітень, травень.
Літо: червень, липень, серпень.
Осінь: вересень, жовтень, листопад.
Грудень – лютень, хмурень, стужайло, мостовик.
Січень – студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.
Лютий – крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень..
Березень – капельник, протальник, соковик, полютий, красовик.
Квітень – краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій, апріль.
Травень – громовик, травник.
Червень – кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).
Липень – білець, грозовик, дощовик.
Серпень – копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.
Вересень – ревун, зарев, сівень, покрійник.
Жовтень – грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник.
Листопад – грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.
10. Гра "Яке слово зайве?"
Жінка, дівчина, вінок, хлопець.
Блакитний, голубий, сніжно-білий, паперовий.
Олівець, телефон, зошит, пенал.
Сонце, злива, сніг, град.
11. Випишіть із тексту вірша назви птахів. Підготуйте та розкажіть у класі невелике повідомлення про одного з них.
Пташки летіли в обрій синій –
Дрозди, сороки, солов’ї,
У них немає магазинів, –
Надійсь, брат, на дзьоби свої. І. Нехода
Література
1. Державний стандарт початкової загальної освіти. – К., 2011.
2. Українська мова: Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи. – К. : Видавничий дім "Освіта". – 2012. – С. 10-71.
3. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методів навчання української мови в 1-4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. – К. : Рад. школа, 1991.
4. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі : Методичний посібник. – К. : Освіта, 2006.
5. Дідух К.І. Збагачення мовлення школярів синонімами // Початкова школа. – 1996. – №8.
6. Каніщенко А.П. Збагачення активного словника молодших школярів // Початкова школа. – 1988. – №7.
7. ЛисиченкоЛ.А. Бесіди про рідне слово (слово і його значення). – Xарків, 1993.
8. Методика навчання української мови в початковій школі : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М.С. Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2011. – 364 с.
9. Мовчун А. Лексика української мови з погляду її походження // Початкова школа. – 1998. – №6.
10. Найкраще. Навчальний посібник / Упоряд. А.І. Мовчун, Л.І. Харсіка. – К.: АВДІ, 2009. – 568 с.: іл.
11. Найкраще. Позакласне читання для учнів 2 (3, 4) класу. Робочий зошит / А.І. Мовчун, Л.І. Харсіка. – К. : АВДІ, 2011. – 72 с. : іл.
12. Підлісна Г. Збагачення активного словника молодших школярів // Початкова школа. – 1990. – №2.
13. Пономарьова К. Робота над синонімами як засобом увиразнення мовлення // Початкова школа. – 1997. – № 6.
14. Попова Л.Б. Засвоєння поняття "пряме й переносне значення слова" // Початкова школа. – 1989 – №4.
15. Потоцька Т.Ф. Лексична робота з розділу «Будова слова» // Початкова школа. – 1990. – № 1.
16. Савицька В.П., Данилюк Л.А. Робота над лексичним значенням слова // Початкова школа. – 1988. – №10.
17. Смовська О. Крилаті вислови і фразеологізми на уроках мови // Початкова школа. – 1989. – № 12.
18. Ткаченко Л.І., Сердюк М.Г. Роль міжпредметних зв'язків у збагаченні лексичного запасу школярів // Початкова школа. – 1989. – № 1.
19. Ужченко В.Д. Вивчення фразеології в середній школі : Посібник для вчителя. – К., 1990.
20. Усатенко Т.П. Лексична семантика і розвиток мовлення учнів. – К.: Рад. школа. – 1984.–128 с.
21. Вашуленко М.С. Лінгводидактичні орієнтири сучасної початкової мовної освіти в Україні / Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі: теоретичні аспекти: Дайджест 1 / Укл. О.В. Онопрієнко. – Донецьк: Каштан, 2011. – С. 49-58.
22. Вашуленко М.С., Собко В.О. Підготовка майбутніх учителів до формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів / Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі: теоретичні аспекти: Дайджест 1 / Укл. О.В. Онопрієнко. – Донецьк: Каштан, 2011. – С. 59-70.
23. Пономарьова К.І. Реалізація компететнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови / Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів у навчальному процесі: теоретичні аспекти: Дайджест 1 / Укл. О.В. Онопрієнко. – Донецьк: Каштан, 2011. – С. 71-79.