Урок читання з елементами театралізації. 3 клас Тема. «Ходить гарбуз по городу», «Три товариші»(українські народні пісні).
Урок читання з елементами театралізації.
3 клас
Тема. «Ходить гарбуз по городу», «Три товариші»(українські народні пісні).
Мета. Ознайомити учнів з музично – літературним жанром «пісня», дати уявлення про авторські та народні пісні; розвивати уміння визнавати героїв твору та їх аналізувати; виявляти настрій пісні та кожного героя зокрема; удосконалювати навички літературної вимови: чіткості, легкості, правильності, виховувати любов до народної пісні.
Методично – дидактичне забезпечення уроку: ілюстрації гарбузової родини (картопля, гарбуз, диня, буряк, огірки, морква), місяця, сонця, дощу, корони з зображенням овочів, картки до вправи «Розписанка»(різної геометричної форми); підручник Савченко О.Я. Читанка 3 кл. ч.1. – К.: Освіта, 2003р.
Хід уроку.
I. Організація учнів до уроку.
1.Дзвоник вже сигнал нам дав
Працювати час настав.
Тож і ви часу не гайте.
Працювати починайте.
II. Вправи для розвитку артикуляційного апарату.
1. Гра «Ромашка»
Завдання: утворити речення зі словом бігає та поданими словами. Прочитати.
2. Гра «Відшукай початок»
Ридають літери у кожному рядочку:
Від слів лишилися лише шматочки.
Початок треба відшукати.
Щоб всі слова ті врятувати.
ЗАГ - ЗАВ –
- тра, - рібати, - ар, - язка, - од, - ата, - ін, - озити, - пед, - рава. (Загар, загата, загін, заграва, загрібати, завтра, зав’язка, завод, завозити, завпед).
3. Вправа «Розсипанка»
III. Оголошення теми і мети уроку.
1. Вступне слово вчителя:
- Що за намисто було розсипане? (Українська народна пісня).
На сьогоднішньому уроці ми познайомились ще з одним жанром усної народної творчості – піснею.
2. Слухання легенди про пісню.
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, Італійці отримали хист до музики...
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
- Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилась низенько всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.
3. Аналіз почутого. Актуалізація знань.
- Ми дійсно маємо чим гордитись. Нам у спадщину прийшов надзвичайний дар – пісня. А які пісні ви знаєте? (Учні перелічують).
- Чи кожна пісня має автора? (Ні).
- Отже, ті пісні, які не мають автора називаються народними.
- У формі чого створювались народні пісні ? (У формі вірша).
- Народні пісні мають форму вірша. За змістом вони часто нагадують казки. У піснях, які ми сьогодні будемо читати, природні явища та рослини зображені як живі істоти. Читати пісні треба наспівно, наче ведеш довірливу розмову.
IV.Опрацювання української народної пісні «Ходить гарбуз по городу»
1. Словникова робота.
а) Гарбуз живі родичі бараболя пшона
городу здорові свояки перістий приправа
б) Бараболя – картопля
Перістий – рябий
Піддержав – підтримав
2. Мовчазне читання пісні. Відповіді на питання.
3. Теоретична частина.
Виходить підготовлені учні – «овочі». У кожного на голові відповідна корона (диня, огірки, буряки, картопля, гарбуз, морква).
Картопля Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять
Всі мене їдять і хвалять,
Звати як мене ? (Картопля)
Огірки Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках
На зелених ланцюжках
Гарбуза ми сини й дочки.
Звати як нас? (Огірочки)
Морква В темній я живу коморі,
А коса моя надворі.
Гарбузова я сестриця,
Мене звати... (Морковиця)
Буряки Ми столові, ми кормові,
Є брати у нас цукрові.
На полях ростем рядками,
Люди звуть нас... (Буряками)
Диня Я на грядці сонцем сяю.
Родичів багато маю.
Гарбузову господиню всі знають.
Хто я? (Диня)
Гарбуз Повз, мов танк, я на городі,
Повз на гудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як? (Гарбуз)
(З класу встає учень і здивовано каже):
Ой! Дивіться, ой, дивіться!
В класі тут гарбуз з’явився!
Тож і ми часу не гаймо,
І про нього заспіваймо!
У виконанні учнів класу та «овочів» звучить українська народна пісня. «Ходить гарбуз по городу». Оскільки пісня відома не всім учням, то вони «читають з листа» невідомий текст, тим самим покращуючи зорову пам’ять.
Під час виконання пісні гарбуз поважно ходить по городі і оглядає свої володіння. При виконання останнього куплету гарбуз тримає миску пшона, шматок сала і велику дерев’яну ложку. Він смачно ласує своєю приправою.
V.Хвилинка відпочинку
Раз, два, три, чотири.
Три, чотири, раз, два.
Розболілась голова.
Треба трішки відпочити,
Щоб нового ще навчитись.
Підтягнулися присіли,
Знову сіли,
Вийшла пауза мала –
До роботи нам пора.
VI.Продовження роботи над українською народною казкою «Ходить гарбуз по городу»
1. Узагальнення прочитаного і почутого:
- Які інтонації переважають у розмові овочів?
- Чому вони всі виявились родичами?
- Що в цій пісні нагадує казку?
2. Робота з ілюстраціями.
Вчитель показує малюнки гарбузових родичів, а діти читають про них у підручнику.
VII. Опрацювання української народної пісні «Три товариші».
1. Читання пісні підготовленим учнем.
2. Читання пісні «ланцюжком».
3. Вибіркове читання.
- Прочитати: слова Місяця;
слова Сонця;
слова Дощика;
де збирались три товариші.
- Знайти, які незвичайні слова вжиті в тексті пісні.
- Хто зрадіє, коли: зійде Місяць?
зійде Сонце?
упаде Дощик?.
VIII. Підсумок уроку.
1. Побудова асоціативного куща.
|
2. Обговорення.
– Про який жанр усної народної творчості ми сьогодні говорили? (Народну пісню)
- У формі чого записано пісні? (У формі вірша)
- Як до нас потрапила пісня? (Божий дар)
- Як у народних піснях зображені тварини, рослини та явища природи? (Як живі істоти).
3. Слухання казки «Мамина пісенька»:
Не сьогодні й не вчора, не рік тому не два це було.
Прилетіли дві пташки-сніголюбки в тундру й звили собі на скелі гніздо. Так, так, прилетіли, весну принесли, гніздо звили.
Під літо знайшлося в них пташенятко. Знайшлось і заплакало. Заплакало маленьке пташенятко. Стала мама-сніголюбка колисати його. Стала виспівувати:
— Фіть-фіть, цір-цір! Чиї це оченьки? Чиї це ніжки? Чиї це крильця? Пташенятко усміхнулося, перестало
плакати й заснуло. А мама-сніголюбка
Довго гомоніли між собою ворони.
сидить біля гнізда та все співає своєму А потім один, той, що на виступі
синочкові, маленькому синочкові. скелі сидів, тріпнув крильми, похи-
Почув ту пісеньку чорний ворон, під- тав головою та як заспіває:
летів, ухопив у дзьоба й подався геть. — Чиї це оченьки? Чиї це ніжки?
Прокинулось пташенятко і знов Чиї це крильця?
заплакало. Так, так, заплакало Пустив тато-сніголюб стрілу і вці-
маленьке пташенятко. Заплакала з лив воронові у хвоста. Зойкнув во-
ним і мама. рон, а проте співає далі:
Аж тут нагодився тато-сніголюб. — Чиї це ніжки? Чиї це крильця?..
— Чого плачете? — питає. Ой, ой! Хто це в мене стріляє!
— Як же нам не плакати! — каже Роззирнувся й побачив сніголюба.
мама. — Чорний ворон нашу — Віддай те, що вкрав! — гукнув
пісеньку вкрав. тато-сніголюб. І пустив ще одну
Несіть хутчій мої мисливські об- стрілу. Тоді підлетів до ворона, схо-
ладунки, — каже тато-сніголюб, пив пісеньку — і хутчій додому...
полечу визволяти нашу пісеньку! Відтоді сніголюбки ніколи не роз-
Одяг він хутряну шапку, підперезав лучаються із своєю пісенькою,
ся шкіряним поясом, на якому, Тільки тоді замовкають, як упаде
висіли ніж та кисет, одяг мисливські на гніздо тінь чорного ворона. І- си-
рукавиці, прихопив лук, стріли та й ночок їхній, маленький синочок, не
полетів. Довго літав. Коли бачить — плаче, мовчить. Так, так, не плаче,
у долині ворони сидять. мовчить синочок-сніголюбчик.
Сховався тато-сніголюб за скелю, зняв І ви, дітки, не плачте. Не треба пла-
із плеча лука, вклав у нього стрілу з кати, бо ворон налетить, схопить
кам'яним вістрям і слухає: який во- мамину пісеньку — от і шукай
рон заспіває — тому й стріла! її тоді в широкому світі.
- Про що ця казка?
- Чому птахи дорожать піснею?
Методичний коментар
Вправа «Розсипанка»:
Проводиться у формі гри. Розсипались намистинки (склади) різної форми. Зібравши і згрупувавши їх утворюються слова, речення чи вислови. Наприклад:
За добро добром платять.