Інтегрований урок "Світле свято Великодня""
ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК У 1 КЛАСІ «СВІТЛЕ СВЯТО ВЕЛИКОДНЯ»
Мета: виховувати у дітей повагу до національних звичаїв і традицій, потребу дарувати людям радість своєю творчістю та поведінкою; розвивати і поглиблювати знання учнів про одне з найдавніших, найбільших, найурочистіших релігійних свят – Великдень; ознайомити дітей із символом воскресіння Ісуса Христа – писанкою; розвивати у дітей творчість, уяву, пам'ять, мислення, вокально – хорові здібності, вміння добирати кольори, символи.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Новий матеріал.
1. Розповідь вчителя.
Україна – країна смутку і краси, радості і печалі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю і щастя.
Історію свого народу можна пізнати вивчаючи його звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнається народ.
В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає світом, як безпритульний, і ніде не може знайти собі місця, бо він втрачений для свого народу.
І для того, щоб не стати блудними синами і дочками, ми з вами будемо вивчати народні звичаї і традиції.
Діти, може. Хто знає, що святкуватимемо у неділю, і чому воно так називається?
У цей день воскрес Син Божий, і тому цей день ще називають великим, світлим, святковим. Великдень – одне з найважливіших християнських свят.
Попередню неділю називають Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими гілками (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки.
Котики освячують у церкві, й ними хльостають товаришів, друзів, дітей, примовляючи:
Не я б’ю, верба б’є.
Через тиждень – Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,
А красива, як весна.
Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися одне одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
У християн існує такий звичай: у Чистий четвер потрібно скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і душі. От і ми з вами вмиємося.
Водичко, водичко, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
В п’ятницю чи суботу печуть паску – великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.
2. Інсценування 1.
Мати. Улянко, неси миски, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою ( а це ознака якоїсь біди), а швиденько віника подай.
(Лесик зліз із печі, приніс віника, а Улянка поставила миску).
Мати (обмахує віником кути хати).
Буду паски в піч саджати, а ви таргани і блошиці, стоноги, геть із моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю. (Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!
Ведуча. За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).
Улянка. Моя рум’яніша!
Лесик. Зате моя з сиром!
Мати. Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу – і пухкі, і рум’яні.
Діти (разом). Дай, мамо, скуштувати.
Мати. Паску, не їдять поки її не посвятить священик.
Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум’яна.
Ох, духмяна, ох духмяна,
Пасочка рум’яна.
Лесик.
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя.
3. Повідомлення вчителя.
Невід’ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки та писанки.
Діти, може, хто з вас знає, що таке крашанка, а що таке писанка?
Яйце – символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.
4. Легенда про писанку.
Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занехають,тоді зло у вигляді страшного диявола звільниться зі своїх залізних пут ізнищить світ. Цей дивоял живе під землею, прикутий до скелі ланцюгами. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться ще писанки і скільки їх написано.
Коли багато, то залізні пута міцно стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає зло. Отже, будемо виконувати свої роботи.
5. Пісенька «Писанка».
6. Розповідь вчителя.
Крашанки розфарбовували в різні кольори.
Діти, кожний колір символізує певні поняття:
Червоний – радість, надія, любов;
Жовтий – місяць, сонце, зорі, урожай;
Блакитний – небо, вітер, здоров’я;
Зелений – весна, пробудження природи;
Чорний – смуток, печаль;
Коричневий – земля –матінка.
Писанок та крашанок робили багато, їх дарували усім добрим людям.
У ніч перед Пасхою не спали. Світло горіло всю ніч. А в церкві відбувалася святкова служба.
7. Фізкультхвилинка.
8. Інсценізація 2 (фрагмент української народної казки «Курочка Ряба»).
Іде баб, тримає в руках шкаралупку від яйця й плаче.
Баба. Ой, горе мені, горе. Що ця довгохвоста мишка наробила?
Курочка. Що сталося, бабцю, чого плачеш?
Баба. Як же мені не плакати? Поклала яєчко, що ти знесла, на поличку. Бігла мишка, хвостиком зачепила, яєчко впало і розбилося. А я хотіла на свято писанку розмалювати.
Курочка. Не плач, бабуню. Я знаю, що треба робити. Давай попросимо діток, нехай нам допоможуть
Баба. А де ж ті дітки, де?
Курочка. Ось, сидять і готові нам допомогти.
Баба. А чи ж зуміють? Вони такі маленькі.
Учитель. Вони хоч і маленькі, та ручки в них умілі. Дітки можуть багато писанок розмалювати. Сідайте до них та працюймо разом.
А до якого свята ви, бабуню, зібралися писанки розмальовувати?
Баба. А ви хіба не знаєте, що незабаром Великдень?!!
Учитель. Знаємо. Дітки, давайте прочитаємо тему нашого уроку.
9.Інструктаж.
10. Самостійна робота в групах.
ІІІ. Підсумок уроку.