Інтегрований урок рідної мови й мовлення в 4 класі (спарений – два уроки по 45 хвилин)

Інтегрований урок рідної мови й мовлення в 4 класі (спарений – два уроки по 45 хвилин)

Зінтегрованй зміст предметів і виді діяльності:

Рідна мова й мовлення                 образотворче мистецтво;

Читання; музика й співи;  драматизація; виразне декламування віршів; самостійна пошукова народознавча діяльність.

 

Тема. Оксана Петрусенко – видатна співачка України.

Виражальна роль прикметників у мовленні. Складання розповідей, міркувань, переказів.

Головні дидактичні цілі: учити добирати комунікативно-доцільні прикметники під час побудови текстів різних типів; удосконалювати правописні навички, граматичні вміння та  узагальнені способи мовленнєвої діяльності; розвивати  вміння зіставляти й узагальнювати життєві та мистецькі факти, мовні явища.

Супровідні цілі: ознайомити із життям і творчістю видатної співачки; розкрити красу жіночого голосу (сопрано).

Виховна мета: викликати захоплення, почуття національної  гордості за талант, який дала українська земля.

Обладнання: портрет О.А.Петрусенко, її фотознімки в ролі Наталки  опери М.В.Лисенка «Наталка – Полтавка»; портрети І.П.Котляревського, М.В.Лисенка.

План уроку (на дошці)

1.Знайомство з митцями.

2.Поетична хвилинка.

3.Читання тексту.

4.Виконання граматичних завдань.

5.Слухання розповіді.

6.Добір прикметників (запис із голосу).

7.Ознайомлення з оперним лібрето.

8.Конкурс.

9.Слухання арії з опери М.В.Лисенка «Наталка – Полтавка»

 

 

Хід уроку

І. Повідомлення теми уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Поетична хвилинка.

(Вірш записаний на дошці.)

Ой я дівчина Полтавка,

А зовуть мене Наталка.

Дівка проста, некрасива,

З добрим серцем, не спесива.

- Звідки ці слова, хто їх автор? (Слова з п’єси І.П.Котляревського «Наталка – Полтавка».)

(Показати портрет І.П.Котляревського.)

- Поруч ви бачите портрет ще однієї людини. Хто це?

(Микола Віталійович Лисенко – композитор.)

- Яке він має відношення до п’єси І.П.Котляревського? (Він поклав її на музику і, таким чином, створив оперу.)

- Що ще їх єднає? (Обидва народилися на Полтавщині, обидва любили цей край.)

- Хто виконує ролі в п’єсі? (Актори.)

- А в опері? (Актори – співаки.)

2. Каліграфічна хвилинка.

П’єса, опера, актори, співаки.

- Головний персонаж п’єси І.П.Котляревського – дівчина, яку зовуть Наталка.

Завдання.

- Перепишіть вірш із дошки. Якими словами героїня характеризує саму себе?

- Підкресліть прикметники.

- Що означає слово «не спесива»? (Не задавака, скромна.)

- Яке значення частки не? (Заперечення.)

3. Розповідь учителя перед читанням текст.

Для постановки п’єси набирають акторів. Для постановки опери – акторів – співаків. І п’єса, і опера, про яку ми говоримо, були поставлені в багатьох театрах. Головну роль зіграли різні актриси, але неперевершеною показала себе в цій ролі заслужена артистка України Оксана Петрусенко. (Відкривається портрет.) Про неї, незвичайну, справжню квітку української землі, її талант, творчість, віддану людям, і йтиметься на уроці.

4. Читання тексту про дитинство О.Петрусенко.

18 лютого 1890 року у сімї Андрія та Марії Бородавкіних з’явилася донечка, яку назвали Оксаною. Щасливий батько, який був простим селянином, але мав талант до співу, брав первісточку на руки й не міг натішитися. Скільки пісень одспівав над колискою немовляти! Мабуть, тоді й передав їй свій талант до співу і любов до пісні, бо через рік, замучений хворобами, осиротив родину. Підростала дівчинка, і все більше й більше прагнула до пісні. Жадібно ловила вона народні мелодії, які співала бабуся. Почуті пісні співала на подвір’ї. Якось почув її спів капельмейстер (учитель музики) і зауважив матері:

- У вашої доньки абсолютний музикальний слух і великий потяг до музики й співу. Гріх буде, якщо цей талант не розвивати.

Та матінка, зморена працею не сприймала її потяг серйозно. І навіть коли 18-літня Оксана повідомила про своє бажання стати артисткою, мати відговорювала:

- Бог з тобою, дочко! Отямся! Не на те я тебе ростила, щоб по балаганах їздила та людей потішала!

Оксана не образилась, а зрозуміла, що в матері свої погляди на театр, а в неї – свої. І хоч як не жаль було лишати матір, уже ніяка сила не могла втримати її. Паровоз уже рушив, щоб повезти Оксану в далеке, зовсім інше життя, як побачила вона з вікна згорблену постать матері. Їй боляче стислося серце. Дівчина висунулась із відчиненого вікна й гукнула:

-         Прощайте, мамо, не проклинайте мене!

А мати, побачивши у вікні дочку, побігла за поїздом, простягаючи руки, й Оксана почула:

- Благословляю тебе, дочко, хай щастить тобі!

                                                       (Із журналу)

Завдання. Записати висловлювання, відповіді на запитання.

- Від кого передався Оксані талант до співу й любов до пісні? (Талант до співу передав Оксані батько, а любов до пісні – бабуся.)

- Чому мати з пересторогою говорила дочці про потяг до співу? (Боялася, щоб дитина не занапастила свою долю. Вважала це несерйозним заняттям.)

- Чому ж Оксана не послухала матері? (Бо вже зрозуміла, що не може жити без пісні.)

- Чи розуміла це мати? Доведіть і запишіть прощальний  діалог доньки й матері.

(Діти записують і пояснюють розділові знаки.)

5. Слухання розповіді про становлення артистки.

Невдовзі Оксана опинилася в Херсонському державному українському театрі. Там її прослуховував диригент театру. Він спитав:

- Дівчино, де ти здобула такий коштовний скарб?

- Який скарб? – запитала злякано.

- Про голос питаю.

а) Запис з голосу.

Завдання. Підкреслити прикметники з іменниками.

Вона володіла навдивовижу теплим, щедрого забарвлення тембром голосу. Звук лився широким світлим, іскристим струмком. Від природи правильно поставлений голос був дуже сильний і витривалий. Вона могла співати багато й довго. На  чистоту цього звучання не впливали ні побутові незлагоди, ні капризи погоди.

- Та ви ж знаєте, що одного таланту для успіху мало. Для того щоб талант розкрився, розцвів , слід багато і наполегливо працювати. І Оксана вчилася. Починала з виконання українських народних пісень. Увесь багатющий талан розгортала вона в найповнішому блиску. Що не пісня – то новий образ, характер. Голос переливався всіма розкішними барвами. Улюблена пісня співачки  - «Чи я в лузі не калина була»?. Ця пісня глибоко вразила художницю Катерину Білокур. Вона намалювала гілку з кетягом калини та написала сповідь про свою гірку долю, співзвучну з піснею. Саме Оксана Петрусенко допомогла художниці стати відомою, організувавши виставку її полотен.

б) Розгляд картин Катерини Білокур. Слухання грамзапису пісні.

- Та в Оксани Петрусенко відкрився ще один талант – талант драматичної актриси. Це привернуло її до оперного мистецтва. Оксана вчилася драматичного мистецтва, сценічної поведінки у відомих майстрів театру: М.Заньковецької П.Саксаганського. вона була працелюбна. Цілі години просиджувала біля піаніно, домагаючись вокальної виразності в співі. Оксана зіграла багато ролей в оперних виставах. (Показ знімків Оксани Петрусенко в різних ролях.) Та найулюбленішою була роль Наталки з опери, яку ми вже згадували. Партія Наталки стала найвищим досягненням Петрусенко.

- Про що ця опера?

6. Знайомство з оперним лібрето.

Розповідь учня.

Проста дівчина Наталка покохала бідного парубка Петра, який прислужував у маєтку її батька. Петро просив руки Наталки, та батько звелів йому спочатку заробити грошей, щоб довести спроможність на шлюб. То ж хлопець подався на заробітки. За його відсутності все змінилося. Батько Наталки помер. Дружина й донька змушені були переїхати з Полтави до села й працювати, щоб прогодуватися. Та Наталка справлялася з усіма турботами. У селі її поважали і вважали найкращою дівчиною.

Не багата я і проста, но чесного роду.

Не стиджуся шити, прясти і носити воду.

На заваді її щастя став пан Возний – юрист, що служив у конторі й знався на законах, робив різні послуги панам. Він і вподобав собі Наталку, хотів з нею одружитися. (Ілюстрація.)

7. Інсценізація уривка п’єси. (Грають учні.)

(Діалог Наталки і Возного при першій зустрічі.)

- Отож Наталка відмовила йому. Але заради матері, яка вже стомилася від злиднів, дає врешті-решт, свою згоду на шлюб з Возним. Тут з’являється Петро. Він вже має гроші, та мусить відступитися, бо Наталка заручена з іншим. Наталка без вагань вступає в боротьбу зі звичаєм і перемагає.

- Подобається вам Наталка? Охарактеризуйте її.

Наталка … . Вона …, … . Заради матері згодилася … . Водночас вірна в … .

Слова для довідок: жінка проста, красива, скромна,  вийти за нелюба, коханні.

8. Конкурс.

- Та я бачу у нас в класі не одну Наталку. Що б це означало? А! дівчата хочуть показати себе в ролі Наталки.

Влаштуємо конкурс.

(Проводиться конкурс. Дівчата читають монолог Наталки «Петре, Петре, де ти тепер?..», виконують пісню Наталки. Визначається краща «Наталка». Вручається приз.)

9. Слухання арії.

Пісня, яка характеризує героя опери, називається арія. Ви її почули у виконанні учениці, а тепер почуємо у виконанні артистки-співачки. Як гімн вірному коханню, лунає вона у фіналі опери. Голос артистки випромінює щастя, ллється щедро, легко та віртуозно.

(Слухання арії Наталки з опери «Наталка-Полтавка».)

- Яке враження справило на вас виконання арії співачкою? (Арія Наталки, виконана артисткою, справила незабутнє враження. Хочеться слухати її ще й ще. Це дійсно рідкісний голос, рідкісний талант. Моє серце сповнює гордість, що ця артистка прославила українське мистецтво на весь світ.)

- Партія Наталки стала найвищим досягненням Петрусенко, вписалася золотими літерами на скрижалі українського оперного мистецтва. Оксана Петрусенко прожила коротке, але яскраве життя. На жаль, усе рідше й рідше ми згадуємо цю артистку і слухаємо її голос, мало знаємо й про інших митців України. Адже без мистецтва життя бездуховне й жалюгідне.

ІІІ. Підсумок уроку.

І Петрусенко пісня невмируща,

Купали й Рильського дзвінкі рядки

На німанських і на дніпровських кручах

Залишаться у душах назавжди.

                          (А.Астрейкі)