ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З УКРАЇНСЬКОГО ЧИТАННЯ, НАРОДОЗНАВСТВА ТА МУЗИКИ У 4 КЛАСІ «ШЕВЧЕНКО – ВЕЛИКИЙ СПІВЕЦЬ УКРАЇНИ»
ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З УКРАЇНСЬКОГО ЧИТАННЯ, НАРОДОЗНАВСТВА ТА МУЗИКИ У 4 КЛАСІ «ШЕВЧЕНКО – ВЕЛИКИЙ СПІВЕЦЬ УКРАЇНИ»
Мета: поновитии й поширити знання учнів про національного генія; викликати почуття симпатії до малого Тараса, до його природного розуму, допитливості, хисту, співчуття до його нелегкого життя; зацікавлювати учнів прочитаним і почутим матеріалом; розвивати усне мовлення, вміння коментувати, робити висновки; виховувати пошану до історичного минулого нашого народу, повагу до творчої спадщини митця, бажання наслідувати його заповіти, щире захоплення українською піснею; засобом навчальних ігор сприяти розвитку пізнавальної активності учнів.
І. Вступне слово вчителя.
Генії належать людству.
Наш національний геній Тарас Шевченко належить всьому людству.
Ми з вами вже проводили три ранки, присвячені талановитому поету і художнику. Але це не означає, що ми знаємо про нього абсолютно все! Ви, діти, будете зростати, і будуть розширюватись ваші пізнання. Бо Шевченко – це не тільки те, що знають, а й з чим живуть.
Наш сьогоднішній урок – ще одна спроба поновити і поповнити відомості про великого співця України.
Яким чином будемо накопичувати знання?
Нам стануть у пригоді:
1) Ваші попередні знання;
2) Повідомлення відомого «шевченкозанвця» (сюжетно – рольова гра);
3) Скарбничка знань;
4) Торбинка запитань (екзамен, дидактична гра);
5) Безсмертні Шевченкові вірші, твори та малюнки;
6) Доповнення вчителя;
7) Сердечні, щирі пісні на слова Тараса Григоровича, виконані учнями классу.
ІІ. Інсценування «Розмова малого Тараса з матірю»
Куточок української хати. Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить її на с толик біля портрета Т.Шевченка. до неї підходить хлопчик.
Хлопчик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?
Мати. Так, мій сину, правда.
Жінка сідає на лаву, хлопчик, сіда біля неї, кладе голову на коліна матері, вона його пестить.
Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?
Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик. Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати. Бо коли зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тодв свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.
Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати. Старайся, мій хлопчику.
Учитель. Як ви памятаєте, Тарас Григорович народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині (тепер це територія Черкаської області). Дитинство Тарасика пройшло в сусідньому селі Кириливці.
(Показую місцевість на карті).
Потім діти розглядають кольорову листівку, де зображені чоловік і жінка у святковому національному одязі тієї місцевості і шевченківських часів.
Тарас Григорович досить тепло згадує про своє село в автобіографічному оповдіанні «Про себе» ( Первіряємо техніку читання учня на прикладі уривку з «Читанки»).
Що саме згадував Шевченко? Що було дорогим його серцю?
Учні називають: вбога хата, яблуня з червоними яблуками, квітник. Верба, стоги жита і прекрасний вишневий сад.
ІІІ. Поетична сторінка.
Вірш «Садок вишневий коло хати» декламує учениця.
Це один із найпоетичнівших віршів в українській літературі. (Пізніше ми ще згадаємо про цей вірш). А зараз звернемося до репродукції малюнка, зробленого самим Шевченком, й розглянемо хату, де народився Шевченко.
Вірш «Не називаю її раєм» декламує учень.
Скарбничка знань №1 ( див.додаток).
Один з учнів розповідає, як жилося хлопчикові при мачусі, про її знущання (із оповідання С.Васильченка «Дитинство Шевченка»).
Учитель. Тільки й розради було у хлопчика – піти в сусіднє село до діда Івана. Про це Шевченко пізніше згадує в повісті «Близнецы».
Пам’ятаю один жалісний Святий вечір на своєму віку. Восени ми поховали матір, а на Святий вечір понесли вечерю до діда. Як і водиться, заспівали…
Пісню «Син Божий народився» співають учні.
Потім хлоп’ята проказали: «Святий вечір! Прислали до Вас, діду, батько й … всі троє заголосили, нам не можна було сказати «і мати».
ІУ. Прес – конференція шевченкознавців.
Деякі відомості ви, діти, зараз дізнаєтеся, ставши свідками прес-конференції з відомим «шевченкознавцем» О.Г.Тарасенком. (Чотири «кореспонденти» «Незалежної газети», журналу «Голос Донбасу», радіостанції «Шкільні новини», передачі «Юні чомучки» один з одним беруть інтерв’ю у «науковця»). З мікрофонами в руках вони ставлять питання:
Звідки походить прізвище Шевченко?
Що означає ім’я Тарас?
Якою за численністю була родина Шевченків?
Як відомо дітей у Тараса Григоровича не було. Чи виявися в його родичів якийсь хист до малювання чи віршів?
Відповіді «шевченкознавця»
1. Прізвище Шевченко пов’язане з назвою професії швець. Шевцем був його прадід по батьковій лінії. Син шевця – Шевченко.
2. Важко відшукати людину, якій би настільки відповідало ім’я Тарас, як Шевченку. Ім’я Тарас прийшло до нас із грецької мови й означає бунтівливий, бунтівник.
3. Батько Григорій Іванович, мати Катерина Акимівна, п’ятеро сестер і двоє братів було у Тараса Григоровича.
4. У сучасному Шевченковому роді, який налічує вже близько тисячі нащадків, є чимало людей, здібних до малювання, музики, літератури. Але найбільше прославився онук по сестрі Катерині Фотій Іванович Красицький – художник початку ХХ століття, співець українського села.
Звучить пісня «По діброві вітер виє»
Сирітство – особлива тема у творчості Шевченка. Як ми знаємо, йому довелось наймитувати в школі у дяка, потім він наймався пасти громадську череду.
У. Інсценізація вірша «Мені тринадцятий минало», знайомство з іншими поезіями.
Оксана. Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх співаєш та малюєш. Ще й працюєш?
Тарас. Еге ж, малярем.
Оксана. І ти розмалюєш нашу хату.
Тарас. Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду-таки малярем.
Оксана. Авжеж, будеш.
Звучить вірш «Мені тринадцятий минало» (коментар учителя).
Вірш – автобіографічний. Майже всі поезії Шевченка на тему сирітства відтворюють життя сирітства відтворюють життя Тараса в дитинстві. В образі дівчинки поет змалював подругу своїх дитячих літ – Оксану Коваленко, його перше кохання. Доля її склалася, на жаль, трагічно.
Чого найбільше потребував сирота?
Учні. Доброти й ласки.
Звучить вірш «На Великдень – на соломі» (коментар учня).
У цьому вірші діти щасливі – вони мають батьків і родичів. Всі хваляться обновами. І лише сирітка сидить без обнови.
А так хочеться чимось похвалитися! І дитина, яка змогла один раз на рік смачно поїсти, виголошує: «А я в попа обідала!»
УІ. «Екзамен»
Учитель організує маленький «екзамен». Бажаючі підходять до столу, де викладено 7 білетів із запитаннями.
Білет №1. У кого почав навчатися грамоти Тарас?
Білет №2. Хто був першим вчителем малювання в хлопчика?
Білет №3. Хто визволив його з кріпацтва і як він потрапив до академії мистецтв?
(Показую репродукцію портрета Жуковського, за допомогою якого Шевченка викупили з кріпацтва).
Білет №4. Які нагороди отримав Тарас Григорович, навчаючись в академії?
Відповіді учнів спираються на додатковий матеріал із скарбнички знань.
Звертаємось до скарбнички знань №2 (див. додатки).
Білет №5. Які були причини заслання Шевченка, і скільки років він пробув у засланні?
Скарбничка знань №3 ( див. додатки)
У засланні поет тужив за рідною землею. Ніжно і тужливо звучить його поезія, яка стала піснею.
Діти співають пісню «Зоре моя вечірняя».
Білет №6. У якому віці помер Шевченко і де він